Доценту кафедри психології та філософії Павлюк Олесі Ігорівні вручили Подяку від Управління молоді та спорту за вагомий внесок у проведенні проекту «Профорієнтація учнівської молоді з сільської місцевості».

Протягом трьох днів доцент кафедри проводила семінари-тренінги про значення правильного вибору професії для особистості, які були спрямовані на розкриття основних проблем професійного самовизначення старшокласників. У проекті, який проводився за підтримки Інформаційного центру Європейського Союзу у листопаді у м. Чернівці, взяли участь учні 9-11 класів з Путильського, Кіцманського, Заставнівського, Сокирянського, Хотинського, Кельменецького районів. Для сучасної молоді визначитися з вибором майбутньої професії, а отже, і власної долі, нині є завданням недостатнім. Випускники розуміють, що вони мають обрати не просто улюблену, а й актуальну в майбутньому професію, і зробити цей вибір слід не в останньому класі. Крім того, вони вже зараз мають планувати стратегію власного життя, орієнтуватись в системі найрізноманітніших неоднозначних цінностей і повинні визначати своє життєве кредо та свій стиль уже сьогодні, щоб потім, у дорослому житті, бути щасливими, успішними й конкурентоздатними. Тому, профорієнтаційні заняття, як зазначає Олеся Павлюк, слід проводити не лише з учнями, які навчаються уже у випускному класі, а й у молодших та середніх класах.

Проводячи тренінги, доцент кафедри психології та філософії виокремила основні помилки, які здійснюють старшокласники при виборі професії:

•        вибір «за компанію», «щоб не відставати», «як друг, так і я». Такий вибір лише випадково буває вдалим;

•          перенесення ставлення до людини – представника певної професії на саму професію. Особиста симпатія чи антипатія до людини конкретної професії ніяк не може свідчити про придатність чи непридатність іншої людини до цієї ж професії;

•          захоплення тільки зовнішньою стороною професії;

•       ототожнення шкільного навчального предмета з професією або погане розрізнення цих понять. Світ професій набагато ширший (понад 40 тис.) за коло навчальних предметів (12-15). 

•     стереотип престижності/не престижності, легкості/важкості тощо. Оцінка професії залежить не стільки від характеру роботи, скільки від того, як до неї ставиться людина, наскільки професія відповідає її запитам і можливостям;

•          низький рівень інформованості в безмежному та змінному світі професій;

•          невміння чи відсутність звички розбиратися у своїх індивідуальних рисах чи особливостях;

•          незнання чи недооцінка власних фізичних особливостей, що суттєво впливають на вибір майбутньої професії.

Крім того, існує погляд на професію як на вибір постійного, на все життя, заняття. Така позиція хибна, тому що не враховує, що людина має здібності і прагне накопичувати спеціальні знання і навички в різних сферах діяльності. Тому ставлення до вибору як до чогось незмінного теж є помилковим.