Доцент О. Павлюк виступила з лекцією на регіональній онлайн-школі для педагогів і батьків

У рамках регіональної онлай-школи для педагогів і батьків з підвищення медіаграмотності та цифрової компетентності, яка ініційована Департаментом освіти і науки ОДА та організовується Інститутом післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області,  7 травня доцент кафедр психології та філософії БДМУ Олеся Павлюк прочитала лекцію на тему «Виклики, які ставить карантин та нова освітня реальність перед батьками» та провела онлайн майстер-клас.Основне завдання лекції було донести до батьків, що глобальна мета карантину – це вижити. Тому все повинно бути направлено саме на здоров’я, і цьому не повинно перешкоджати навчання. Кожна сім’я виділяє на навчання стільки часу, скільки може, адже ресурси у школярів різні. В одних достатні навички самоорганізації, вони увійшли у карантин з тим, що можуть навчатися без контролю ззовні. Іншим потрібно, щоб батьки були залучені до процесу виконання завдань. Батькам варто прийняти той рівень самоорганізації, на якому знаходиться їхня дитина, і те, скільки вона потребує від батьків залученості у процес навчання.

Доцент Олеся Павлюк наголосила, що зараз діти, так само як і дорослі, перебувають у напрузі. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень, тому потребують батьківської підтримки і очікують від батьків психологічної допомоги. Якщо батьки намагаються бути в контакті зі станом дитини і її почуттями, чесно говорять про те, що з нами відбувається, то це найкращий прояв підтримки.

Важливо усвідомити, що школа – це не все життя дитини, особливо зараз. Діти і без того відчувають себе незрозуміло за що покараними, тому день не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань. 

Особливу увагу лектор приділила питанню дистанційного навчання школярів середньої школи, адже під час підліткової кризи зазвичай страждає навчальна мотивація, тому що в мозку в цей час інші завдання. Підлітковий вік – це час, коли мозок складно сприймає нову інформацію. Крім того, на пубертатний вік припадає криза самотності, криза особистості – а зараз, під час карантину вони взагалі обмежені у спілкуванні. Підлітку важливо, щоб батьки бачили в ньому авторитетну фігуру. Тому, якщо перекласти на нього частину родинної відповідальності, якщо він готовий її взяти, – це буде внесок у стосунки, і у відчуття вагомості самим підлітком.

Оскільки у цьому віці відбувається емансипація від дорослих, потрібно запитувати у підлітка, як краще облаштувати його робоче місце. І тут, оскільки ми маємо справу із супротивом, можливо, підліток вирішить робити уроки на підлозі, лежачи. Треба поставитись до цього з розумінням – тоді він відчує повагу до особистого простору.  Якщо підліток відчуває, що його контролюють – він буде бунтувати.

Також звично, що підлітки чинять опір материнській фігурі. Якщо мама ще й починає керувати його навчанням – це вдвічі гірше. Тому було б чудово разом із підлітком обрати та встановити певний звуковий сигнал, який кличе його робити уроки. Так можна організувати весь денний розклад.

Учні старшої школи вже націлені на результат. Якщо дитина нормально розвивається і дорослішає, у неї вже формується внутрішня мотивація до навчання. Така дитина буде сама шукати, де ще знайти інформацію, яка їй потрібна. Тут батьки можуть допомогти, розповідаючи про онлайн-курси, різні джерела інформації з питань, що цікавлять дитину.

«Якщо ви бачите, що дитина – вмотивована і відповідальна, то потрібно слідкувати, щоб вона відпочивала і перемикалась на різні види діяльності», –  зазначає психолог. У дітей старших класів може бути більша, ніж зазвичай, потреба в комп’ютерних іграх, де скидається напруга. Ідеально, якщо є правило: наприклад, 40 хвилин гри на комп’ютері, а потім 15 хв виконання стрибків чи інших фізичних вправ. Потрібно, щоб діти задіювали тіло, тому що йому зараз не вистачає уваги.

Вкінці Олеся Павлюк дала поради як говорити з дітьми про епідемію,адже діти відчувають тривоги та страхи дорослих, тому розмовляти на складні теми з ними обов’язково потрібно, не замовчуючи важких питань і не ігноруючи цікавість дитини.