Життя кафедри

  • Вебінар ««Правила пошуку інформації в базах даних для навчальної та наукової діяльності. Правильність цитування та посилань у наукових текстах»
                                                                                         Хто думає про науку,

    той любить її, а хто її любить,

     той ніколи не перестає вчитися…

    Г. Сковорода

     

    12 квітня в рамках заходів до Дня науки в Україні для студентів Буковинського державного медичного університету спеціальності «Медична психологія», співробітники бібліотеки у співпраці з в.о. зав. кафедри психології та філософії, доцентом  Тимофієвою Мариною Пилипівною та здобувачами вищої освіти ступеня доктора філософії за спеціальністю «223 Медсестринство» Галиною Марараш та Іриною Марчук провели вебінар ««Правила пошуку інформації в базах даних для навчальної та наукової діяльності. Правильність цитування та посилань у наукових текстах».

     Мета заходу – розкрити студентам ідею написання наукової роботи, ознайомити з ресурсами та правилами пошуку інформації в базах даних для навчальної та наукової діяльності.

    Серед студентів спеціальності «Медична психологія» є молоді науковці, які прагнуть досліджувати і представляти суспільству власні досягнення. Їх перемоги на міжнародних конференціях підкреслюють жагу знань та мотивацію самовираження.

    Головне призначення науки – отримання достовірного, істинного знання. Науку потрібно розглядати як поліструктурне утворення, можливість виділення в ній кількох структур, які перетинаються і взаємодіють одна з одною. Процес пізнання включає в себе накопичення фактів. Без систематизації та узагальнення, без логічного осмислення фактів не може існувати ніяка наука. Знання структури наукової роботи, вибір теми наукового дослідження є найважливішими етапами її реалізації, підкреслює Марина Тимофієва.

    Під час заходу Галина Марараш та Ірина Марчук поділились досвідом вибору теми дослідження та процесом написання дисертацій. Розкрили особливості пошукового та емпіричного етапів дослідження.

    Шляхом ознайомлення слухачів з електронними послугами та сервісами, інформаційними ресурсами, які доступні на офіційному сайті бібліотеки, до студентів та аспірантів була доведена інформація про наукометричні та реферетивні бази даних.

    Бібліотекар 1 кат. Світлана Тулевська ознайомила слухачів з електронними послугами та сервісами, інформаційними ресурсами, які доступні на офіційному сайті бібліотеки, на прикладах показала, як проводити пошук інформації для написання наукових статей, дисертаційних робіт в бібліотечній програмі АРБІС-64.

    Зав. інформаційно-бібліографічним відділом Аліна Ширєнкова коротко ознайомила із пошуковими системами, наукометричними ресурсами, доступ до яких наявний в нашому вузі.

    Звернула увагу на наукометричну та універсальну реферативну базу рецензованої літератури та перевірених веб-джерел – Scopus,  яка надає своїм користувачам можливість отримати результати тематичного пошуку з однієї платформи зі зручним інтерфейсом, відслідкувати свій рейтинг в SCOPUS (цитування власних публікацій; індекс Гірша) та інше.

    Показала можливості реферативної наукометричної бази даних наукових публікацій - Web of Science (WoS), яка пропонує доступ до бібліографічних даних наукових статей з престижних періодичних видань, книг та матеріалів наукових конференцій із зазначенням реальної цитованості цих матеріалів. Отже, користувач в змозі негайно отримати уяву щодо актуальності тієї чи іншої роботи та її впливу на наукову спільноту.

    ScienceDirect – повнотекстова база даних компанії Elsevier, яка має зручний та інтуїтивно-зрозумілий інтерфейс, широко розповсюджені формати завантаження повних текстів (PDF і HTML) та наявність гіперпосилань на значну кількість науково-технічних і медичних статей на платформах інших видавництв. 

    Головний бібліотекар Олена Гімчинська звернула увагу на потужну оперативну довідково-бібліографічна систему EBSCO, яка надає можливість пошуку повнотекстових, рецензованих статей наукових журналів, довідників та інших публікацій з різних наукових дисциплін.

    Провідний бібліотекар Софія Задерей звернула увагу на те, що правильне використання цитат та оформлення посилань у наукових роботах є важливою складовою дотримання принципів академічної доброчесності та сприяє якісному інтегруванню українських дослідників у світову систему наукової комунікації. Звернула увагу на правильність опису публікацій згідно вимог міжнародного стилю – Vancouver style, який використовується в медицині та фізичних науках та застосовується при описі джерел до наукових публікацій в медичних фахових журналах, в т.ч. і нашого вузу.

    На завершення, студентам та молодим науковцям було наголошено, що співробітники бібліотеки завжди готові допомогти їм у навчальній діяльності.

     

    Наука складається з фактів, як будинок із каменів, але набір фактів ще не наука, так само, як купа каміння ще не будинок.

     

    Пуанкаре А.

     

    Інформацію на сайт підготували

    доц. Марина Тимофієва та Софія Задерей

     
     

    Опубліковано·15 квіт. 2021 р., 00:38 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎
  • VІ Міжнародна науково-практична конференція студентів та молодих учених «Роль і місце студентського самоврядування у підвищенні якості освіти»
    17 березня пройшли секційні засідання VІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих учених «Роль і місце студентського самоврядування у підвищенні якості освіти», під час яких юні науковці презентували свої напрацювання.

    Викладачі кафедри психології та філософії доцент Марина Тимофієва, доцент Ігор Скакун, доцент Олеся Павлюк, доцент Ольга Юрценюк  були модераторами секцій та членами журі.

    На сучасному етапі розвитку українського суспільства виникає необхідність трансформації системи соціалізації молоді, постає потреба активізації пошуку актуальних засобів соціалізації. Учасники конференції наголосили, що одним з них варто визнати і студентське самоврядування, яке потенційно здатне охопити практично всю студентську молодь і забезпечити її соціальне становлення та розвиток. Доповідачі розглядали студентське самоврядування як особливу форму ініціативної, самостійної, відповідальної громадської діяльності студентів, спрямованої на вирішення важливих питань життєдіяльності студентської молоді, розвиток соціальної активності, підтримку соціальних ініціатив.

    Сьогоднішні наукові дослідження, секції №4 «Роль студентського самоврядування у формуванні соціально-психологічного клімату закладу вищої освіти. Формування професійної мотивації студентів у академічному середовищі», пов’язані з науковими здобутками представників студентського самоврядування закладів вищої освіти, які є лідерами досліджень з проблем толерантності, академічної доброчесності, особливостей дистанційного навчання в період пандемії, питання лідерства, формування соціально-психологічного клімату в закладах вищої освіти.

    Важливі і складні питання в сфері самоврядування, і взагалі в освіті можна вирішити лише спільними зусиллями і в цьому беруть активну участь студенти.

    Наукові дослідження студентів є соціально значущими. В своїх роботах молоді науковці узагальнюють кращий досвід, вирішують нові теоретичні і практичні завдання. Цінність досліджень в їх новизні.

    Наукові роботи Юлії Бандровської, Дарини Шандрук, Владислава Титова, Аліни Головащенко, Каріни Кіріліч, Дар'ї Механошиної вже активно впроваджуються в онлайн проекти, програми, школи.

    Науковці проявили старанність до своїх робіт. Видно кропітку працю та обізнаність в темах. Презентували грамотно, давали чіткі відповіді на питання. Приймали активну участь в обговоренні актуальних проблем сьогодення.

    Під час секційного засідання «Світоглядно-аксіологічні чинники функціонування студентського самоврядування. Суспільно-гуманітарні науки як засіб формування високоосвіченої особистості». Основна увага доповідачами сконцентрувалася на проблемах гуманітарного складника та ціннісних аспектів системи вищої освіти.

    Серед аксіологічних кластерів, які визначають зміст навчально-виховного процесу, доповідачі вказували такі елементи як: успіх, творчість, мобільність. Окрему увагу учасники акцентували на історичних аспектах розвитку медичних знань. Свідченням прогресивності переконань студентства стали їхні доповіді про ефективність сучасних інформаційно-світоглядних методик (зокрема, доповідь про «сторітелінг»).

    Очевидний висновок роботи секційних кластерів конференції – формування у здобувачів вищої освіти якісно нових аксіологічних пріоритетів, лейтмотивом яких постає ефективність та відкритість.

    Учасники дійшли висновку, що переваги від функціонування ефективної системи студентського самоврядування виходять за межі системи освіти, сприяючи не тільки оптимізації навчального процесу у вищій школі, а й соціалізації молоді, виробленню у неї комунікативних, управлінських навичок, розвитку політичної культури молодого покоління. В цьому контексті студентське самоврядування можна розглядати як передумову для розвитку громадянського суспільства та парламентських демократичних традицій.

       
     

    Опубліковано·26 бер. 2021 р., 05:10 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎
  • Ангели Майдану
                                                                      Небесна сотня білих журавлів,

    Душа, яких летить під небесами,

    Ніхто із Вас вмирати не хотів,

    Хай вічна пам'ять лишиться за вами...

    Богдан Пісний

    До Дня Героїв Небесної Сотні співробітники бібліотеки Світлана Тулевська, Ірина Кухлій спільно зі студентами І курсу 1 гр. Медичного факультету № 4 спеціальності «Медична психологія» Буковинського державного медичного університету під керівництвом в.о. завідувача кафедри психології та філософії доцента Марини Тимофієвої  провели годину пам’яті «Ангели Майдану»

    Відповідно до Указу Президента, 20 лютого в Україні щороку відзначається День Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції Гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

    Рушійною силою Революції сміливо можна назвати українських студентів. Саме українське студентство виступило не лише організаційною силою та учасниками революційних подій, а змусило змінюватися усе суспільство.

    Під час трагічних подій 18-20 лютого 2014 р. у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 осіб. Серед загиблих були і зовсім молоді юнаки, майже ровесники присутніх, яких назвали небесними ангелами. Перегляд відео-сюжету  «Небесна Сотня. Юні ангели», мультимедійна презентація документальних подій на Майдані викликали переживання та емоції серед присутніх.

    Студенти Юлія Малакугаєвська, Катерина Ющук,  Валерія Павловська проникливо декламували поезію Майдану.

    Чобан Владислав підготував презентацію, під час якої розкрив причини і наслідки Євромайдану та розповів про увіковічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.

    Горить свіча і пам'яті сльоза,

    Додолу з неї краплями стікає,

    Земля ридає, плачуть небеса,

    Героїв Україна пам'ятає...

     
                    
     
         

    Опубліковано·18 лют. 2021 р., 01:28 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎
  • Лекція «Інтернет-залежність у підлітків: причини виникнення»
    11 лютого доцентка кафедри психології та філософії БДМУ прочитала лекцію «Інтернет- залежність у підлітків: причини виникнення» у рамках проекту ініційованого Інститутом післядипломної педагогічної освіти «Тиждень безпечного інтернету» - онлайн-спілкування задля забезпечення найкращого цифрового досвіду.

    За результатами сучасних досліджень переважна більшість підлітків (98%) користуються інтернетом щодня, 89% з них заходять в соціальні мережі практично кожен день. В умовах глобальної цифровізації з'явилися нові форми залежностей, які можуть серйозно впливати на поведінку людини. Особливо актуальна проблема в дитячому та підлітковому середовищі.  Ця проблема з'явилася в кінці 20 століття, коли людство отримало необмежений доступ до комп'ютерів і інтернету. З кожним роком вона еволюціонує: спочатку людина залежав від комп'ютера, потім від відеоігор, далі від соціальних мереж, сьогодні поширена залежність від смартфонів.

    Залежність - одна з найпоширеніших психологічних проблем.  Дуже важливо розуміти механізм формування залежності і її причини. Про залежність (адикції) можна говорити тоді, коли людина нічим іншим займатися фактично не може і не хоче, не дивлячись на те, що від самого заняття теж відчуває певний дискомфорт. Власне, це і називається "адиктивною поведінки" або розладом потягу. Фокусування не на причинах проблеми, а на її вторинних видимих ​​проявах, що можна визначити, як спів-залежний стан призводить до виниканення проблеми "зривів" і т.п.

    Залежна людина: втрачає соціальні зв'язки, знаходиться в конфлікті з близькими; часто весь вільний час присвячує одній діяльності; терпить невдачі в кар'єрі та особистому житті, не маючи сил відмовитися від об'єкта залежності; заперечує факт наявності залежності; при недоступності об'єкта впадає в депресивні стани.

    Ця проблема актуальна для будь-якого віку. Однак залежно частіше формуються тоді, коли для них є особистісний привід: незрілість, нездатність структурувати себе певним чином і правильно направляти власну роботу (наприклад, сприймати комп'ютер як об'єкт для роботи, а не для розваг). Як правило, це властиво дітям молодшого шкільного віку.

    Чим раніше дитина отримує комп'ютер, тим вище ризик формування у неї цифровий залежності. І, на жаль, у більшості сучасних дітей планшет або смартфон з'являється вже в початковій школі і навіть раніше, тим самим вони отримують необмежений доступ до інтернету, при цьому не маючи виробленої системи протидії залежності.

    Доц. Павлюк Олеся звернула увагу на споконвічне питання у батьків: «Як же виховувати дитину, щоб «не втратити» її?» І відповідь буде у самому  значенні слова «виховання» - це процес заохочення та підтримки фізичного, емоційного, соціального та інтелектуального розвитку дитини від народження до дорослості.

    На практиці же батьки в буквальному сенсі дають фізичну підтримку – забезпечують всіма необхідними матеріальними благами і забувають про емоційний зв'язок з дитиною. Лекторка екстраполювала теорію прив’язаності Джона Боулбі на адиктивні паттерни поведінки у підлітків. Дж. Боулбі стверджував, що ми можемо зрозуміти поведінку людини, тільки розглянувши її середовище адаптації. Дитина, як продукт еволюції, відчуває інстинктивну потребу залишатися поруч з мамою або батьком, на кого у неї виробляється відчуття приналежності, або інстинктивної прив’язаності.

    Якість і тип прихильності залежить від умов виховання і, головними чином, від відносин з матір’ю, тобто визначається чутливістю матері до потреб дитини і її ніжністю і турботою.

    Основний наголос доц. Павлюк Олеся робила чому підлітки мають залежність, яка роль у цьому батьків і як надійна прив’язаність дитини до мами  формує здорову самооцінку, самостійність, незалежність, позитивну систему переконань у дорослому віці.

     У дітей з розладами прив’язаності формується:

    ·         низька самооцінка,

    ·         надмірна залежність (емоційна, ігрова, цифрова, наркотична…)

    ·         неадекватне сприйняття себе

    ·         негативне, песимістичне світосприйняття

    ·         патологічне відчуття сорому, нарцисизм

    ·         недовіра, маніпулятивні стосунки

    ·         відсутність здорових близьких стосунків як у дитинстві, так і у дорослому віці.

     

    Також лекторка пояснила для чого підлітки створюють еккаунт у соціальних мережах. Адже так вони задовольняють свою потребу у спілкуванні. Спілкування - життєво важлива потреба для підлітка. В ході взаємодії з однолітками підліток вибудовує "образ себе", формує свої ціннісні орієнтації, отримує відповіді на важливі для нього питання.  Але не всім дітям вдається легко спілкуватися. Більшість підлітків стикається з такими труднощами як: почуття самотність, відсутність друзів, складність у встановленні контакту, відсутність впевненості в спілкуванні.

    Наприкінці заходу доц. Павлюк О. І. дала кілька порад як домовлятися про використання гаджетів і наголосила, що одним з важливих умов безпеки дитини в Інтернеті є довіра між нею і батьками.

                            

       

                             


    Опубліковано·15 лют. 2021 р., 23:08 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎
  • 102-ї підсумкова науково-практична конференція професорсько-викладацького складу Буковинського державного медичного університету

    8 лютого 2021 року відбулося секційне засідання 102-ї підсумкової наукової конференції професорсько-викладацького складу Буковинського державного медичного університету. Викладачі кафедри психології та філософії традиційно взяли активну участь у висвітленні та обговоренні доповідей. Доповіді на конференції стали своєрідним підсумком проведеної науково-дослідної роботи кафедри за 2016-20 роки та були відображені в кафедральній монографії «Феномен кризи: філософські та соціально-психологічні шляхи попередження і подолання».


    Доцент Марина Тимофієва презентувала доповідь на тему: «Профілактика та запобігання суїцидальної поведінки». Лейтмотивом доповіді стала актуалізація мети психопрофілактичної роботи, яка полягає в попередженні вірогідності появи суїцидальних тенденцій та виявленні станів, що створюють потенційну загрозу здійснення суїциду.

    Доцент Ніна Зорій виступила з доповіддю «Академічна культура як інструмент підвищення мотивації студентів до навчання». Проректор з науково-педагогічної роботи та виховання БДМУ вказала на те, що підвищення мотивації студентів до навчання  відбувається в закладі вищої освіти, де позиціонується і формується академічна культура. 


    Доцент Ігор Скакун у доповіді на тему: «Антропологізація в сучасних синергетичних системах» зауважив, що об’єктом сучасної науки частіше стають людиномірні системи: медико-біологічні об’єкти, об’єкти екології, об’єкти біотехнології, системи типу „людина-машина” тощо, а зміна характеру об’єкту дослідження в науці веде до зміни підходів і методів дослідження. 


    Доцент Олеся Павлюк виступила з англомовною доповіддю на тему: «Methods Of Prevention And Overcoming Stress With The Help Of Proactive Coping Resources Among Students In Higher Educational Establishment», де відзначила поведінкові аспекти студентської спільноти та актуалізувала роль копінг-стратегій.


    Старший викладач Любов Любіна у доповіді «Психологічні підходи до профілактики та подолання життєвих криз особистості» відзначила, що сукупність механізмів психологічного захисту та способів подолання стресових ситуацій складають адаптаційну систему особистості та сприяють формування її адаптивності.

    Викладач Вікторія Осипенко, доповідаючи на тему: «Адаптаційний процес студентів-іноземних громадян: соціально-психологічні особливості», зауважила, що в сучасних умовах світової глобалізації, навчання в університеті іншої країни – це можливість особистісного та професійного становлення, цікавий і цінний досвід  не лише для студентів-іноземних громадян, а й для всіх учасників освітнього мультикультурного середовища.

    Викладач Богдана Манчул презентувала доповідь англійською мовою на тему: «The Challengers Of The Scientific Disciplinary Structure», де було актуалізовано мультидисциплінарні аспекти в сучасній науковій парадигмі та їх використання в навчальному процесі.


    Опубліковано·9 лют. 2021 р., 07:31 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎
Відображаються 1 - 5 із 218 записів. Переглянути більше »


Comments