Життя кафедри

  • Вебінар «Школи психотерапії: історичний огляд і можливості інтеграції з позитивною крос-культурною психотерапією»
        
       
    Українським інститут позитивної крос-культурної психотерапії і менеджменту 
    спільно з Українською асоціацією позитивної психотерапії 
    13 травня було проведено вебінар «Школи психотерапії: історичний огляд і можливості інтеграції з позитивною крос-культурною пстхотерапією».
            Під час зустрічі було розглянуто виникнення і розвиток методів психотерапії в історичній перспективі, коротко описано основні положення кожного методу і була здійснена спроба дослідити можливості їх інтеграції з позитивною психотерапією. Зокрема, порівняльний аналіз був здійснений з такими напрямками: психоаналіз та юнгіанство, когнітивно-поведінкова терапія, транзактний аналіз, гештальт-терапія, інтегративна психотерапія Р. Ерскіна, екзистенційний аналіз.

            З метою підвищення професійних якостей у студентів спеціальності «Медична психологія» доцент Павлюк О. І. запросила їх до участь у вебінарі.

            Позитивна психотерапія – це новітній гуманістичний напрямок сучасної психотерапії, офіційно визнаний Європейською Асоціацією Психотерапії (EAP) у 1996 році.
            Назва Позитивної психотерапії походить від лат. positum, що значить “даний”, “фактичний”, “дійсний”, “той, що є насправді”.
    У Позитивній психотерапії зазначається, що хвороби, конфлікти, стреси, життєві негаразди є даністю життя кожної людини і це треба визнавати. І, поруч з цим, корисно визнавати, що людина наділена здібностями, завдяки яким здатна знаходити рішення найскладніших проблем та втілювати їх у життя. Це також даність життя кожної людини.“Якщо існує проблема — то існує і її вирішення”.
            Позитивна психотерапія наголошує на цілісному баченні життя людини (холістичний підхід)та оптимістичному сприйнятті її природи (позитивна концепція людини), з врахуванням всіх дійсних її складових.
            Основними складовими методу Позитивної психотерапії є:
            - Positum-підхід, що базується на принципі надії по відношенню до конструктивної природи людини, її здібностей та можливостей вирішувати власні проблеми;
            - Психодинамічний диференційний аналіз змісту конфліктів, що базується на принципі гармонізації актуальних та базових здібностей “Знати” та “Любити”;
            - 5-крокова стратегія психотерапевтичної допомоги на основі принципу консультування, у процесі якого клієнти вчаться самі допомагати собі.
     
     
     

    Опубліковано·4 черв. 2020 р., 03:53 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎
  • «Ігри, в які грають люди. Трансактний аналіз Е. Берна» (науково-практичний семінар)

    16 травня в Україні відзначається професійне свято працівників науки – День науки. Він встановлений Указом Президента від 14 лютого 1997 № 145/97.

            Україна – держава з високим рівнем освіти і науки. Вся українська наукова спільнота  має давні традиції: знаходить для себе час на свято і проводить наукові зібрання, семінари, круглі столи, конференції. У професійне свято ми поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх вчених і наукових співробітників. Здоров’я Вам і нових досягнень! Успіхів у роботі і щастя в особистому житті!

    7 травня 2020 року до Дня науки в Україні доцент Марина Тимофієва разом зі співробітниками бібліотеки БДМУ провели он-лайн науково-практичний семінар  «Ігри, у які грають люди. Трансактний аналіз Е. Берна», до 110-річчя від дня народження,  зі студентами І курсу спеціальності «Медична психологія»

    Маша Данилова, Світлана Тулевська підготували презентацію про американського психолога і психотерапевта  Еріка Берна, під час якої ознайомили учасників наукового семінару з  біографією Всесвітньо відомого психолога, висвітили етапи становлення його як психоаналітика та психотерапевта,  закцентували увагу на роках активної роботи та відомих публікаціях.

    Світлана Тулевська надала студентам інформацію, щодо наявності літератури (втому числі і електронної) в бібліотеці БДМУ, а також підготувала посилання на сучасні публікації на тему Трансактного аналізу.

    Доц. Марина Тимофієва розкрила основні ідеї трансактного аналізу Е. Берна, структуру особистості, яка включає три его-стани «Я»: Батько, Дитина, Дорослий та спеціальну термінологію: гра, погладжування й удари, трансакції, заборони і ранні рішення, життєвий сценарій, життєві установки. Наведена позиція психолога як вчителя та експерта й активна позиція клієнта в корекційному процесі. Розкрито техніку сімейного моделювання, аналіз трансакцій, життєвого сценарію.

    Застосування трансактного аналізу  формують основу комунікації, сприяють підтвердженню вибраних людиною ролей і зміцненню життєвої позиції.

    Розкрито поняття сценарію – життєвого плану, що нагадує спектакль, в якому особа вимушена грати певну роль. Сценарій безпосередньо залежить від позицій, прийнятих в дитинстві, і записується в Его-стан Малюка через транзакції, які відбуваються між батьками і дитиною. Часткою сценарію є психологічні ігри, “в які грають люди” (Е. Берн). Згідно Берну, майже вся людська діяльність запрограмована життєвим сценарієм, що започатковується в ранньому дитинстві.

    Під час науково-практичного семінару студенти мали можливість закріпити теоретичний матеріал техніками Трансактного аналізу.

    Доц. Марина Тимофієва зауважила про когнітивний аспект методик Трансактного аналізу для особистісного росту і які дозволяють студентам вийти за межі неусвідомлюваних шаблонів поведінки і отримати можливість нової довільної поведінки.


    Опубліковано·14 трав. 2020 р., 01:04 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎
  • V Міжнародна науково-практична конференція студентів та молодих учених. Секція N7 «Феномен позитивної мотивації до навчання: соціально-психологічні чинники»
    5-6 травня у БУКОВИНСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ пройшла V Міжнародна науково-практична конференція студентів та молодих учених, присвячена актуальним питанням МОТИВАЦІї В СИСТЕМІ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ. Викладачі кафедри психології та філософії були членами журі на 
    секції N7 «Феномен позитивної мотивації до навчання: соціально-психологічні чинники».
    Доцент Марина Тимофієва як головуючий секції зауважила, що проводячи традиційно цей захід, наш Університет виходить із того, що виховання у майбутніх фахівців самостійності, творчого мислення та відповідальності є основним завданням вищих навчальних закладів України та світу.
    Доцент Олеся Павлюк переконана, що професійна дискусія та обмін досвідом дадуть новий імпульс подальшому розвитку та саморозвитку студентства та студентського самоврядування.
    Студентка СПЕЦІАЛЬНОСТІ «МЕДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ» БУКОВИНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, Катерина Зрибнєва (науковий керівник ст. викл. Любіна Любов Анатоліївна)  проаналізувала мотивацію навчання студентів у вигляді ієрархічної структури і зазначила, що найвищим щаблем піраміди мотивації є САМОРОЗВИТОК.
    Важливо, що молоді науковці досліджують в тому середовищі де є волонтерами такими як Олена Жалдак (науковий керівник к. філос. н., доц. Ющенко Ю.П.). Представила аспекти академічної та соціальної інтеграції як фактору позитивної мотивації до навчання.
     Шах Дхрувіл (науковий керівник Павлюк Олеся Ігорівна) здійснив надзвичайно важке дослідження теорій мотивацій, де вони розглядались відповідно до 4 компонентів (очікування - цінність та інтринсивна-екстринсивна мотивація). Такий двовимірний підхід дозволив здійснити порівняння як в межах однієї теорії, де ідентифікувались основні їх особливості, так і компаравістику між різними теоріями мотивації.
    Доповіді наукової секції №7 «Феномен позитивної мотивації до навчання: соціально-психологічні чинники» були на високому рівні та широко розкрили структурні компоненти професійної мотивації.
    Плідна робота конференції залишила тільки позитивні враження і, як сподіваються організатори та учасники, дасть поштовх до подальших перспективних наукових досліджень.
     
     
      


    Опубліковано·12 трав. 2020 р., 03:57 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎
  • Ст. викл. Любіна Л. А. провела студентський науковий семінар онлайн до Дня науки в Україні «Найвідоміші експерименти світової психології»
    7 травня 2020 року на кафедрі психології та філософії було проведено студентський науковий семінар онлайн до Дня науки в Україні «Найвідоміші експерименти світової психології» (модератор: к.психол.н., ст. викл. Любов Любіна). 
    Он-лайн зустріч було присвячено аналізу та обговоренню найвідоміших експериментів у світовій психології та їх впливу на розвиток та формування суспільної думки відносно актуальних соціально-психологічних процесів в Україні та світі. 
    У науковому засіданні взяли участь к.психол.н., старший викладач Любов Любіна, к.психол.н., викладач Вікторія Осипенко та студенти першого курсу, спеціальності 225 «Медична психологія».
    Студенти презентували власні роботи, для більшої доступності та цікавості виступів доповіді учасників супроводжувалися мультимедійними презентаціями. Куземко Ілона підготувала цікаву та насичену презентацію на тему «Стенфордський тюремний експеримент Філіпа Зімбардо», Стойка Владислав представив аудиторії цікаві дані на тему «Вивчення поведінки особистості в групі (вплив типів лідерства на поведінку членів групи) – експеримент Курта Левіна», Проніна Олександра проаналізувала ефект виникнення соціальної ліні, представивши доповідь на тему: «Ефект соціальної ліні (ефект Рінгельмана)». Учасники семінару мали можливість обмінятись думками та враженнями відносно представлених результатів найвідоміших експериментів, а також проаналізували їх значення щодо сучасних проблем теорії та практики психологічної науки.
     
     



     

    Опубліковано·12 трав. 2020 р., 02:29 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎
  • Доцент О. Павлюк виступила з лекцією на регіональній онлайн-школі для педагогів і батьків
    У рамках регіональної онлай-школи для педагогів і батьків з підвищення медіаграмотності та цифрової компетентності, яка ініційована Департаментом освіти і науки ОДА та організовується Інститутом післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області,  7 травня доцент кафедр психології та філософії БДМУ Олеся Павлюк прочитала лекцію на тему «Виклики, які ставить карантин та нова освітня реальність перед батьками» та провела онлайн майстер-клас.

    Основне завдання лекції було донести до батьків, що глобальна мета карантину – це вижити. Тому все повинно бути направлено саме на здоров’я, і цьому не повинно перешкоджати навчання. Кожна сім’я виділяє на навчання стільки часу, скільки може, адже ресурси у школярів різні. В одних достатні навички самоорганізації, вони увійшли у карантин з тим, що можуть навчатися без контролю ззовні. Іншим потрібно, щоб батьки були залучені до процесу виконання завдань. Батькам варто прийняти той рівень самоорганізації, на якому знаходиться їхня дитина, і те, скільки вона потребує від батьків залученості у процес навчання.

    Доцент Олеся Павлюк наголосила, що зараз діти, так само як і дорослі, перебувають у напрузі. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень, тому потребують батьківської підтримки і очікують від батьків психологічної допомоги. Якщо батьки намагаються бути в контакті зі станом дитини і її почуттями, чесно говорять про те, що з нами відбувається, то це найкращий прояв підтримки.

    Важливо усвідомити, що школа – це не все життя дитини, особливо зараз. Діти і без того відчувають себе незрозуміло за що покараними, тому день не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань. 

    Особливу увагу лектор приділила питанню дистанційного навчання школярів середньої школи, адже під час підліткової кризи зазвичай страждає навчальна мотивація, тому що в мозку в цей час інші завдання. Підлітковий вік – це час, коли мозок складно сприймає нову інформацію. Крім того, на пубертатний вік припадає криза самотності, криза особистості – а зараз, під час карантину вони взагалі обмежені у спілкуванні. Підлітку важливо, щоб батьки бачили в ньому авторитетну фігуру. Тому, якщо перекласти на нього частину родинної відповідальності, якщо він готовий її взяти, – це буде внесок у стосунки, і у відчуття вагомості самим підлітком.

    Оскільки у цьому віці відбувається емансипація від дорослих, потрібно запитувати у підлітка, як краще облаштувати його робоче місце. І тут, оскільки ми маємо справу із супротивом, можливо, підліток вирішить робити уроки на підлозі, лежачи. Треба поставитись до цього з розумінням – тоді він відчує повагу до особистого простору.  Якщо підліток відчуває, що його контролюють – він буде бунтувати.

    Також звично, що підлітки чинять опір материнській фігурі. Якщо мама ще й починає керувати його навчанням – це вдвічі гірше. Тому було б чудово разом із підлітком обрати та встановити певний звуковий сигнал, який кличе його робити уроки. Так можна організувати весь денний розклад.

    Учні старшої школи вже націлені на результат. Якщо дитина нормально розвивається і дорослішає, у неї вже формується внутрішня мотивація до навчання. Така дитина буде сама шукати, де ще знайти інформацію, яка їй потрібна. Тут батьки можуть допомогти, розповідаючи про онлайн-курси, різні джерела інформації з питань, що цікавлять дитину.

    «Якщо ви бачите, що дитина – вмотивована і відповідальна, то потрібно слідкувати, щоб вона відпочивала і перемикалась на різні види діяльності», –  зазначає психолог. У дітей старших класів може бути більша, ніж зазвичай, потреба в комп’ютерних іграх, де скидається напруга. Ідеально, якщо є правило: наприклад, 40 хвилин гри на комп’ютері, а потім 15 хв виконання стрибків чи інших фізичних вправ. Потрібно, щоб діти задіювали тіло, тому що йому зараз не вистачає уваги.

    Вкінці Олеся Павлюк дала поради як говорити з дітьми про епідемію,адже діти відчувають тривоги та страхи дорослих, тому розмовляти на складні теми з ними обов’язково потрібно, не замовчуючи важких питань і не ігноруючи цікавість дитини.

     
      



    Опубліковано·8 трав. 2020 р., 02:31 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎
Відображаються 1 - 5 із 203 записів. Переглянути більше »


Comments