Головна‎ > ‎

Новини

Ангели Майдану

опубліковано 18 лют. 2021 р., 01:25 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 18 лют. 2021 р., 01:28 ]

                                                                  Небесна сотня білих журавлів,

Душа, яких летить під небесами,

Ніхто із Вас вмирати не хотів,

Хай вічна пам'ять лишиться за вами...

Богдан Пісний

До Дня Героїв Небесної Сотні співробітники бібліотеки Світлана Тулевська, Ірина Кухлій спільно зі студентами І курсу 1 гр. Медичного факультету № 4 спеціальності «Медична психологія» Буковинського державного медичного університету під керівництвом в.о. завідувача кафедри психології та філософії доцента Марини Тимофієвої  провели годину пам’яті «Ангели Майдану»

Відповідно до Указу Президента, 20 лютого в Україні щороку відзначається День Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції Гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Рушійною силою Революції сміливо можна назвати українських студентів. Саме українське студентство виступило не лише організаційною силою та учасниками революційних подій, а змусило змінюватися усе суспільство.

Під час трагічних подій 18-20 лютого 2014 р. у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 осіб. Серед загиблих були і зовсім молоді юнаки, майже ровесники присутніх, яких назвали небесними ангелами. Перегляд відео-сюжету  «Небесна Сотня. Юні ангели», мультимедійна презентація документальних подій на Майдані викликали переживання та емоції серед присутніх.

Студенти Юлія Малакугаєвська, Катерина Ющук,  Валерія Павловська проникливо декламували поезію Майдану.

Чобан Владислав підготував презентацію, під час якої розкрив причини і наслідки Євромайдану та розповів про увіковічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Горить свіча і пам'яті сльоза,

Додолу з неї краплями стікає,

Земля ридає, плачуть небеса,

Героїв Україна пам'ятає...

 
                
 
     

Лекція «Інтернет-залежність у підлітків: причини виникнення»

опубліковано 15 лют. 2021 р., 23:05 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 15 лют. 2021 р., 23:08 ]

11 лютого доцентка кафедри психології та філософії БДМУ прочитала лекцію «Інтернет- залежність у підлітків: причини виникнення» у рамках проекту ініційованого Інститутом післядипломної педагогічної освіти «Тиждень безпечного інтернету» - онлайн-спілкування задля забезпечення найкращого цифрового досвіду.

За результатами сучасних досліджень переважна більшість підлітків (98%) користуються інтернетом щодня, 89% з них заходять в соціальні мережі практично кожен день. В умовах глобальної цифровізації з'явилися нові форми залежностей, які можуть серйозно впливати на поведінку людини. Особливо актуальна проблема в дитячому та підлітковому середовищі.  Ця проблема з'явилася в кінці 20 століття, коли людство отримало необмежений доступ до комп'ютерів і інтернету. З кожним роком вона еволюціонує: спочатку людина залежав від комп'ютера, потім від відеоігор, далі від соціальних мереж, сьогодні поширена залежність від смартфонів.

Залежність - одна з найпоширеніших психологічних проблем.  Дуже важливо розуміти механізм формування залежності і її причини. Про залежність (адикції) можна говорити тоді, коли людина нічим іншим займатися фактично не може і не хоче, не дивлячись на те, що від самого заняття теж відчуває певний дискомфорт. Власне, це і називається "адиктивною поведінки" або розладом потягу. Фокусування не на причинах проблеми, а на її вторинних видимих ​​проявах, що можна визначити, як спів-залежний стан призводить до виниканення проблеми "зривів" і т.п.

Залежна людина: втрачає соціальні зв'язки, знаходиться в конфлікті з близькими; часто весь вільний час присвячує одній діяльності; терпить невдачі в кар'єрі та особистому житті, не маючи сил відмовитися від об'єкта залежності; заперечує факт наявності залежності; при недоступності об'єкта впадає в депресивні стани.

Ця проблема актуальна для будь-якого віку. Однак залежно частіше формуються тоді, коли для них є особистісний привід: незрілість, нездатність структурувати себе певним чином і правильно направляти власну роботу (наприклад, сприймати комп'ютер як об'єкт для роботи, а не для розваг). Як правило, це властиво дітям молодшого шкільного віку.

Чим раніше дитина отримує комп'ютер, тим вище ризик формування у неї цифровий залежності. І, на жаль, у більшості сучасних дітей планшет або смартфон з'являється вже в початковій школі і навіть раніше, тим самим вони отримують необмежений доступ до інтернету, при цьому не маючи виробленої системи протидії залежності.

Доц. Павлюк Олеся звернула увагу на споконвічне питання у батьків: «Як же виховувати дитину, щоб «не втратити» її?» І відповідь буде у самому  значенні слова «виховання» - це процес заохочення та підтримки фізичного, емоційного, соціального та інтелектуального розвитку дитини від народження до дорослості.

На практиці же батьки в буквальному сенсі дають фізичну підтримку – забезпечують всіма необхідними матеріальними благами і забувають про емоційний зв'язок з дитиною. Лекторка екстраполювала теорію прив’язаності Джона Боулбі на адиктивні паттерни поведінки у підлітків. Дж. Боулбі стверджував, що ми можемо зрозуміти поведінку людини, тільки розглянувши її середовище адаптації. Дитина, як продукт еволюції, відчуває інстинктивну потребу залишатися поруч з мамою або батьком, на кого у неї виробляється відчуття приналежності, або інстинктивної прив’язаності.

Якість і тип прихильності залежить від умов виховання і, головними чином, від відносин з матір’ю, тобто визначається чутливістю матері до потреб дитини і її ніжністю і турботою.

Основний наголос доц. Павлюк Олеся робила чому підлітки мають залежність, яка роль у цьому батьків і як надійна прив’язаність дитини до мами  формує здорову самооцінку, самостійність, незалежність, позитивну систему переконань у дорослому віці.

 У дітей з розладами прив’язаності формується:

·         низька самооцінка,

·         надмірна залежність (емоційна, ігрова, цифрова, наркотична…)

·         неадекватне сприйняття себе

·         негативне, песимістичне світосприйняття

·         патологічне відчуття сорому, нарцисизм

·         недовіра, маніпулятивні стосунки

·         відсутність здорових близьких стосунків як у дитинстві, так і у дорослому віці.

 

Також лекторка пояснила для чого підлітки створюють еккаунт у соціальних мережах. Адже так вони задовольняють свою потребу у спілкуванні. Спілкування - життєво важлива потреба для підлітка. В ході взаємодії з однолітками підліток вибудовує "образ себе", формує свої ціннісні орієнтації, отримує відповіді на важливі для нього питання.  Але не всім дітям вдається легко спілкуватися. Більшість підлітків стикається з такими труднощами як: почуття самотність, відсутність друзів, складність у встановленні контакту, відсутність впевненості в спілкуванні.

Наприкінці заходу доц. Павлюк О. І. дала кілька порад як домовлятися про використання гаджетів і наголосила, що одним з важливих умов безпеки дитини в Інтернеті є довіра між нею і батьками.

                        

   

                         


102-ї підсумкова науково-практична конференція професорсько-викладацького складу Буковинського державного медичного університету

опубліковано 9 лют. 2021 р., 07:28 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 9 лют. 2021 р., 07:31 ]

8 лютого 2021 року відбулося секційне засідання 102-ї підсумкової наукової конференції професорсько-викладацького складу Буковинського державного медичного університету. Викладачі кафедри психології та філософії традиційно взяли активну участь у висвітленні та обговоренні доповідей. Доповіді на конференції стали своєрідним підсумком проведеної науково-дослідної роботи кафедри за 2016-20 роки та були відображені в кафедральній монографії «Феномен кризи: філософські та соціально-психологічні шляхи попередження і подолання».


Доцент Марина Тимофієва презентувала доповідь на тему: «Профілактика та запобігання суїцидальної поведінки». Лейтмотивом доповіді стала актуалізація мети психопрофілактичної роботи, яка полягає в попередженні вірогідності появи суїцидальних тенденцій та виявленні станів, що створюють потенційну загрозу здійснення суїциду.

Доцент Ніна Зорій виступила з доповіддю «Академічна культура як інструмент підвищення мотивації студентів до навчання». Проректор з науково-педагогічної роботи та виховання БДМУ вказала на те, що підвищення мотивації студентів до навчання  відбувається в закладі вищої освіти, де позиціонується і формується академічна культура. 


Доцент Ігор Скакун у доповіді на тему: «Антропологізація в сучасних синергетичних системах» зауважив, що об’єктом сучасної науки частіше стають людиномірні системи: медико-біологічні об’єкти, об’єкти екології, об’єкти біотехнології, системи типу „людина-машина” тощо, а зміна характеру об’єкту дослідження в науці веде до зміни підходів і методів дослідження. 


Доцент Олеся Павлюк виступила з англомовною доповіддю на тему: «Methods Of Prevention And Overcoming Stress With The Help Of Proactive Coping Resources Among Students In Higher Educational Establishment», де відзначила поведінкові аспекти студентської спільноти та актуалізувала роль копінг-стратегій.


Старший викладач Любов Любіна у доповіді «Психологічні підходи до профілактики та подолання життєвих криз особистості» відзначила, що сукупність механізмів психологічного захисту та способів подолання стресових ситуацій складають адаптаційну систему особистості та сприяють формування її адаптивності.

Викладач Вікторія Осипенко, доповідаючи на тему: «Адаптаційний процес студентів-іноземних громадян: соціально-психологічні особливості», зауважила, що в сучасних умовах світової глобалізації, навчання в університеті іншої країни – це можливість особистісного та професійного становлення, цікавий і цінний досвід  не лише для студентів-іноземних громадян, а й для всіх учасників освітнього мультикультурного середовища.

Викладач Богдана Манчул презентувала доповідь англійською мовою на тему: «The Challengers Of The Scientific Disciplinary Structure», де було актуалізовано мультидисциплінарні аспекти в сучасній науковій парадигмі та їх використання в навчальному процесі.


Акція «Подаруй дитині свято» до дня Святого Миколая

опубліковано 21 груд. 2020 р., 03:07 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 21 груд. 2020 р., 03:08 ]


   19 грудня День Святого Миколая – це свято, сповнене добра, душевної теплоти, любові. Це чудовий день для здійснення мрій. Вважається, що угодник Божий творить справжні дива в житті людей з добрими бажаннями та помислами.

Це очікуване дітворою свято вчить милосердю, щедрості і любові до оточуючих. Звичайно, діти намагаються увесь рік бути чемними та слухняними, щоб отримати свій довгоочікуваний подарунок від Св. Миколая. В родинах, де піклуються про дітей, де панує атмосфера любові, турботи, доброти, свято Миколая стає доброю традицією, що передається з покоління в покоління.

Студенти І групи І курсу факультету № 4 («Медична психологія») теж започаткували традицію. Представники з групи Юлія Малокугаєвська, Софія Свіжевська та куратор Марина Пилипівна Тимофієва відвідали дружну родину Гулковських, в якій тато виховує трьох чудових донечок та сім’ю, де тато і син Андрій з обмеженими можливостями (інваліди). Дуже хотілось, щоб атмосфера свята запанувала в їх оселі.

Дівчатка дуже старанні, чемні, виховані, ввічливі та дуже сором'язливі. Було видно, що вони не звикли отримувати подарунки. Але гостинці, які ми приготували з щирістю та любов'ю, запалили живі вогники в очах дівчаток.

Наймолодша Олечка отримала іграшкового ведмедика, якого не хотіла випускати з рук. Ми знали, що сестрички полюбляють малювати та займатись ліпкою, тому приготували їм подарунки для занять творчістю. Ще ми подарували дівчаткам солодощі та фрукти. Атмосфера спілкування була дуже щирою. Ми познайомились лише з двома сетричками, але домовились, що будемо дружити з їх родиною надалі.

Такі акції нас самих повертають у країну дитинства та чудес. Без сумніву, цей благодійний захід стане традиційним для студентів нашої групи.

В день Святого Миколая щиро бажаємо всім,  щоб на життєвому шляху зустрічалося якомога більше добрих людей і було стільки любові, щоб хотілося дарувати її оточуючим!

Нехай це свято наповнить ваші домівки щастям, теплом і радістю! 

Матеріал підготували: доцент кафедри психології та філософії Марина Тимофієва, староста 1 групи, 1 курсу спеціальності «Медична психологія» Юлія Малокугаєвська


       


Психологічні наслідки трансгенераційних травм поколінь. На прикладі Голодомору в Україні

опубліковано 21 груд. 2020 р., 03:01 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎


  17 грудня доцентка кафедри психології та філософії Олеся Павлюк провела науковий семінар на тему «Психологічні наслідки трансгенераційних травм поколінь (на прикладі Голодомору в Україні)» для студентів 2 курсу спеціальності «Медична психологія».

У світовій науці фізіологічні наслідки тривалого голодування вивчено достатньою мірою,  а от психологічних і соціально-психологічних досліджень недостатньо. Комплексні соціально-психологічні дослідження наслідків голодування, зокрема Голодомору-геноциду української нації, у світовій науці активізувалися протягом останніх двадцяти років.

Голодомор як геноцид українського народу був одночасно і колективною і  трансгенераційною травмою. Тобто суспільство отримало психічну травму внаслідок злочинних дій радянської влади, яка морила голодом українське селянство і через замовчування цих жахіть і неможливість відреагувати відбувається передача емоційного болю, фізичних і соціальних переживань нащадкам, так звана, міжпоколінна передача.

Механізм полягає у тому, що представники травмованої групи, що залишилися в живих, та їх нащадки відчувають потребу емоційного відреагування, що є умовою зцілення. Якщо суспільству не вдається впоратися з травматичним досвідом, і заходи подолання травми недостатні або відсутні, колективна травма ускладнюється, її дія стає більш опосередкованою, прихованою. Вона не зцілюється повністю і її наслідки можуть існувати протягом тривалого часу. Якщо група позбавлена можливості опрацьовувати травму, якщо люди не можуть відкрито висловлювати почуття з приводу трагічних подій, оплакувати загиблих, сумувати, травма делегується нащадкам, які переживають її як свою, навіть якщо вони не були безпосередніми об’єктами травматизації. Відбувається трансгенераційна передача травми з усіма наслідками, що з цього випливають. Нове покоління відчуває потребу щось з цим зробити, наприклад — сумувати замість своїх предків, або мстити за них, відновлюючи потоптану справедливість.

Зараз з’ясувалося, що звички і переконання, які колись були симптомами посттравматичного розладу, механізмами психологічного захисту та стратегіями вижити в умовах тоталітарного режиму – сьогодні мають відлуння у повсякденному житті українців.

Одним із діагностичних критеріїв посттравматичного стресового розладу є уникання. Людина уникає будь-яких спогадів, пов’язаних з ситуацією травми і, водночас, має інтрузії – спогади, сни, видіння – в яких ця заборонена пам'ять втручається у повсякденне життя. І водночас це є природній механізм зцілення. Мозок змушує людину згадувати травмуючу подію, щоб інтегрувати травматичну пам’ять, зробити висновки та жити далі.

Учасники заходу наголосили на тому, що у дослідженнях чітко простежується, якщо люди мали травмуючі історії у родині і не говорили про них, то психологічні наслідки травми більші, ніж у тих, хто ці історії переповідав.

Студенти спеціальності «Медична психологія» звернули увагу на існуванні певної відмінності між жителями сходу і заходу України.

На сході уникання розмов про Голодомор було не лише одним з нейробіологічних механізмів захисту психіки очевидців, яке як стратегія передалося нащадкам, але й страхом перед радянською владою, яка могла через згадки про Голодомор навіть ув’язнити когось із родини.

На заході України немає уникання і про Голодомор говорили, по-перше, через відсутність особистих переживань, по-друге, через специфіку культурного середовища.

Доц. Олеся Павлюк розповіла як проявляється травма поколінь на побутовому рівні і зауважила, що одним з проявів може бути блокування емоцій, уникання розмов і спогадів. Дистанціювання від приурочених до роковин заходів, запалювання свічок і оплакування.

Студентам брали активну участь і підготували доповіді:

-       Олександра Проніна підготувала інформаційне повідомлення про історичні факти підтвердження геноциду та людський вимір трагедії.

-       Юліанна Дарій розглянула дискусійне питання чи варто суспільству зациклюватись на трагедіях. Учасники заходу дійшли висновку, що неплаканий травматичний досвід призводить до дезінтеграції самоусвідомлення і вливає на адекватне сприйняття реальності наступними поколіннями, тому що цілковито визначається неусвідомленими афектами травми минулого. Якщо оплакати трагедію заборонено, то виникає амнезія і водночас непояснима і тотальна тривога. Пам'ять зникає, але страх залишається. Єдиний вихід - не уникати чи заперечувати, а відреагувати: оплакати, попрощатись, згадати предків, опрацювати втрату ігоре. 

-       Ілона Куземко виступила про психологічні наслідки Голодомору у житті українців. Вони проявляються у поведінці і когнітивних установках:"Діти завжди мають бути добре нагодованими", "Не варто народжувати дітей більше, ніж можеш прогодувати", "Нікому не можна довіряти, особливо владі", "Кращої долі потрібно шукати в інших країнах", "Крадіжка - це погано, але якщо у держави чи на роботі, то допустимо". 

Також психологічні наслідки Голодомору проявляються у світогляді і переконаннях, які провокувалися травматичними подіями і передавалися з покоління в покоління. До прикладу: «Якщо дитина худа, то, напевне, вона погано почувається або хвора – її треба краще годувати», «Якщо почуваєшся втомленим, слабким або маєш запаморочення – це тривожні симптоми, які потребують ретельного обстеження», «Худнути та сидіти на дієті є неправильним і небезпечним», «Хліб та інші залишки їжі не можна викидати», «Треба робити заготівлі та консервації, в домі завжди має бути запас їжі».

Також є й інші переконання: «Не варто йти проти влади, рішень тих, хто вищий за тебе в службовій ієрархії», «Не варто висловлювати свою думку, якщо вона може бути не схвалена більшістю», «Не варто занадто радіти життю, краще ділитись з іншими негараздами, ніж радостями».

Власне, будь-що, що вибивалося з загальної картини та мало бодай натяк на супротив владі привертало увагу і могло наразити на негаразди. А вища якість життя могла спровокувати те, що позаздрять, прийдуть, відберуть, з’їдять, тобто розкуркулять.

                                  
 
 


Благодійна акція до дня Святого Миколая

опубліковано 21 груд. 2020 р., 02:48 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

15 грудня студенти 2 курсу спеціальності «Медична психологія» з куратором доценткою О. Павлюк  провели благодійну акцію до дня Святого Миколая і відвідали Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги для осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах. Наразі у центрі заходяться 11 сімей, які потребують підтримки та допомоги.

Домашнє насильство - це щоденний злочин. І хоча зараз в інформаційному просторі багато інформації про цю проблему, багато порад, оновлені спеціальні заходи захисту, проте неймовірно багато постраждалих жінок ( а статистика усіх державних та недержавних структур вказує на те, що переважна більшість постраждалих осіб - це жінки) залишаються в ситуації насильства.

Студенти БДМУ вирішили підтримати діток і матерів, які зараз проживають у Центрі соціально-психологічної допомоги та запевнили їх, що Св. Миколай прийде до них теж.

Напередодні вони запропонували написати листи до Святого зі своїми побажаннями і проханнями і 15 грудня завітали до них як помічники Чудотворця з подарунками від нього. Студентам вдалося організувати незабутнє свято Миколая, підтримуючи дитячу віру у добро та казку,зібравши подарунки, іграшки, книги та найнеобхідніше

 

Голодомор 1932- 1933 рр. Людський вимір трагедії

опубліковано 21 груд. 2020 р., 02:45 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

17 листопада на кафедрі психології та філософії було проведено доценткою  Павлюк О. І. виховний захід до вшанування пам'яті жертв Голодомору для студентів 2 курсу спеціальності «Медична психологія».

Учасники заходу згадали історичні передумови геноциду. Голод 1932 – 1933 рр. був в СРСР забороненою темою. Керівники державної партії наважилися розповісти на ХХ з’їзді КПРС (1956 р.) про сталінський терор, спрямований передусім проти компартійнорадянської номенклатури та інтелігенції, але приховували до останньої можливості терор голодом у колективізованому селі. Лише після того, як українська діаспора домоглася створення в Конгресі США тимчасової комісії з розслідування подій 1932 – 1933 рр. в Україні, сталінське табу на згадування голоду було скасоване.

Комісія Конгресу США назвала голод 1932 – 1933 рр. в Україні геноцидом. Але це визначення базувалося не на документах, а на суб’єктивних судженнях свідків Голодомору. Крім того, ця комісія покликана була встановити факти (з чим вона блискуче справилася), а не давати їм правову оцінку. Тому після завершення її роботи українські організації Північної Америки вирішили звернутися до юристів. З ініціативи Світового конгресу вільних українців була створена Міжнародна комісія з розслідування голоду 1932 – 1933 рр. в Україні під керівництвом проф. Джейкоба Сандберга. Представники північноамериканської діаспори звернулися до найбільш визначних правознавців, громадський і науковий статус яких служив в очах світової громадськості достатньою підставою об’єктивності їх суджень.

У листопаді 1989 р. комісія Дж.Сандберга опублікувала свій вердикт. Безпосередньою причиною масового голоду в Україні вона назвала надмірні хлібозаготівлі, а його передумовами – примусову колективізацію, розкуркулювання і прагнення центрального уряду дати відсіч "традиційному українському націоналізму". Отже, юристи побачили в Голодоморі не тільки прагнення Кремля за допомогою терору голодом нав’язати селянству невластивий йому спосіб життя, але й виокремили в терорі національну складову. Голодомор в Україні був кваліфікований більшістю її членів як геноцид.

Здавалося, що після здобуття незалежності проблема Голодомору цілком перейде у підпорядкування істориків. Справді, історики почали вивчати її системно й різнобічно. Але ця проблема стала популярною й на політичній арені. Кожна з протиборствуючих сторін вилучала з наукових праць про голод 1932 – 1933 рр. потрібні факти, ігноруючи зміст у цілому. Жодна з них не спромоглася переконати іншу у своїй правоті, тому що нікого не цікавила істина. А результат змагань між політиками всіх напрямів та науковцями неважко було передбачити. Перші повсякчасно користувалися засобами масової інформації, формуючи громадську думку, а голос других не доходив до суспільства, затухаючи у мізерних тиражах книг і брошур.

    

  


 

Онлайн-семінар «Взаємодія суб’єктів освітнього процесу в психологічних теоріях ХХ століття»

опубліковано 21 груд. 2020 р., 02:29 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

5 листопада з нагоди Всесвітнього Дня науки доцентка кафедри психології та філософії Олеся Павлюк провела онлайн-семінар  зі студентами 1-5 курсів спеціальності «Медична психологія», «Медична та психологічна реабілітація» на тему: «Взаємодія суб’єктів освітнього процесу в психологічних теоріях ХХ століття»

Під час проведення заходу доц. Олеся Павлюк зауважила, що у психологічній науці взаємодія окреслюється як процес безпосереднього чи опосередкованого впливу соціальних об’єктів один на одного, що спричинює до їх взаємозв’язку та взаємозумовленості . У цьому визначенні закладено суттєвий причинно-наслідковий характер поняття взаємодії, оскільки кожна зі сторін взаємодії виступає одночасно і причиною, і наслідком самого процесу взаємовпливу; таким чином відбувається розвиток всіх учасників процесу взаємодії та їхніх внутрішніх структур. Останнє міркування наводить на думку про системний характер процесу взаємодії в будь-якій сфері життєдіяльності та психічної діяльності індивідів.

Студенти 1 та 2 го курсів підготували презентації про місце і роль категорії взаємодії у класичних психологічних теоріях ХХ століття – теорії обміну, теорії символічного інтеракціонізму, когнітивізмі, теорії психоаналізу, теорії балансу. Доповідаючим вдалося визначити зв'язок основних положень означених теорій з категорією взаємодії. Велике зацікавлення викликало питання обґрунтування значення класичних психологічних теорій для з’ясування сутності та змісту категорії взаємодії суб’єктів освітнього процесу.

    

Брендування ВНЗ – запорука успіху в умовах конкуренції

опубліковано 14 груд. 2020 р., 07:13 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 14 груд. 2020 р., 07:31 ]

                                                  Д. Огілві: «Бренд – це невловима сума

 властивостей продукту його імені…,

ціни, історії, репутації і способу рекламування»

З метою популяризації освітніх послуг Буковинського державного медичного університету, 20 листопада викладачі кафедри психології та філософії доцент Марина Тимофієва, доцент Олеся Павлюк, ст. викладач Любов Любіна, викладач Вікторія Осипенко брали участь у науково-практичному консультаційному тренінгу-семінарі «Брендування ВНЗ – запорука успіху в умовах конкуренції».

За умови стрімкості зміни освітніх послуг, їх складності та невпевненості споживача в перевагах того чи іншого вищого начального закладу підвищується актуальність ознайомлення з основами концепції брендингу в освітній сфері, створення дієвих практичних розробок щодо виявлення та підвищення резерву освітнього потенціалу методом упровадження ефективних інноваційних технологій.

Бренд вищого навчального закладу – це не тільки його торгова марка, яка об'єднує назву, логотип (тобто графічне зображення) і звукові символи установи і освітніх послуг. Дане поняття стосовно освітньої установи вважається більш широким і багатогранним, оскільки поєднує додатково сам продукт (освітню послугу) і всі її відмінні характеристики, вірогідні очікування та асоціації, які сприймаються споживачем освітніх послуг і приписуються ними освітніх послуг, інформацію про споживача таких послуг, перелік певних переваг і пріоритетів.

Процес створення бренду ВНЗ передбачає залучення практично всіх співробітників закладу від технічного персоналу, студентів, професорсько-викладацького складу до керівника університету, протягом всього процесу від аналізу до просування його в зовнішньому середовищі.

Ведучі тренінгу д.е.н. Галина Студінська та професор Володимир Студінський з багатим практичним досвідом у сфері маркетингу та бренду розкрили структуру та основні напрямки, переваги та недоліки брендування. Знання та енергія тренерів мотивують до захоплення своєїю діяльністю.

Ефективний бренд ВНЗ забезпечує допомагає абітурієнтам та їхнім батькам зробити свій вибір виваженим та правильним, а головне, комфортним та результативним, а також додає освітній установі впевненості у майбутньому завдяки стабілізації усіх бізнес-потоків, мінімізації ймовірних фінансових та інших ризиків і витрат на розроблення та подальше впровадження нових проектів.

Матеріал підготувала доц. Марина Тимофієва

  

СОЦІОЛОГІЯ (навчально-методичний посібник)

опубліковано 17 лист. 2020 р., 01:03 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

Вивчаючи людину, можна дуже багато

 дізнатися про суспільство,

 вивчаючи суспільство, не можна вивчити людини.

(Айн Ренд)

Вивчення СОЦІОЛОГІЇ, в сучасних умовах інформатизації та глобалізації світу, має важливе значення у освітньому процесі молодих спеціалістів, оскільки є вагомою складовою їхньої загальної та професійної освіти. Яким є суспільство, в якому ми живемо, які його складові, які перспективи його розвитку, чи маємо ми можливість брати участь і впливати на суспільні процеси, як оволодіти навичками розумного управління і регулювання цих процесів у сучасному житті – це лише частина питань, відповіді на які допомагає знайти соціологія. Соціологія сприяє не лише формуванню знань про соціальну дійсність, а й одночасно пояснює логіку соціального розвитку, розробляє концептуальний апарат, методологію та методи соціологічних досліджень.

Студенти вищих медичних закладів не тільки повинні оволодіти потрібними їм медико-соціологічними знаннями, але й навчитися застосовувати їх у своїй практичній діяльності. Вони повинні вміти: аналізувати суспільне життя з точки зору соціології; визначати соціальні можливості людини та її діяльності в різних видах суспільств; застосовувати отримані знання з соціології медицини для встановлення належних стосунків з пацієнтами та колегами; організовувати виконання програми соціологічного дослідження; використовувати прикладну спрямованість сучасних соціологічних досліджень у сфері охорони здоров’я.

 

Колектив  авторів:

Слубська А. Я. – кандидат філософських наук, викладач кафедри психології та філософії.

Тимофієва М. П. – кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та філософії.

Павлюк О. І. – кандидат політологічних наук, доцент кафедри психології та філософії.

Осипенко В. А. – кандидат психологічних наук, викладач кафедри психології та філософії. 

 

Основні труднощі розуміння суспільних явищ полягає не в тому, щоб виявити якісь сенсаційні факти, зібрати статистичні дані або отримати доступ до ретельно приховуваних таємниць державного життя, а в тому, щоб знайти спосіб розуміння повсякденності.

(Олександр Зінов'єв)

1-10 of 216