Головна‎ > ‎

Новини


Про залучення фахівців практиків до освітнього процесу на кафедрі психології та філософії

опубліковано 24 вер. 2021 р., 01:13 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 24 вер. 2021 р., 02:31 ]

На кафедрі психології та філософії систематично запрошуються фахівці-практики для передачі професійного досвіду студентам, що навчаються за спеціальністю 225 «Медична психологія»

В процесі викладання професійно-орієнтованих навчальних дисциплін на кафедрі психології та філософії для студентів спеціальності 225 «Медична психологія» систематично залучаються представники РОБОТОДАВЦІВ ДО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ.

Включення фахівців-практиків в освітній процес відбувається за допомогою таких результативних формах педагогічної взаємодії як лекції-бесіди, пресконференції, професійно-орієнтовані ділові ігри, майстер-класи тощо.

        3 листопада 2019 р. з метою співпраці з фахівцями-практиками, а також залучення роботодавців до освітнього процесу для студентів 4 курсу спеціальності 225 «Медична психологія» на базі «Обласного центру медико-соціальної реабілітації, відділення нейрореабілітації раннього віку» (м. Чернівці) разом з старшим викладачем к.пс.н. Любов’ю Любіною було проведене практичне заняття з навчальної дисципліни «Спеціальна психологія та дефектологія». Михайло Микалюк лікар-психолог, заступник директора з медичної частини Буковинського центру комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Особлива дитина», познайомив майбутніх колег з особливостями проведення психокорекційної роботи з дітьми з особливими освітніми процесами у спеціально організованих приміщеннях.

05 листопада 2020 р. для проведення пресконференції на практичному занятті з навчальної дисципліни «Медична психологія. Вступ до спеціальності» (викладач – к.пс.н. Любов Любіна)  зі студентами 1 курсу спеціальності 225 «Медична психологія» була запрошена фахівець-практик лікар-психолог Чернівецької міської лікарні швидкої медичної допомоги, м. Чернівці– Ольга Кукурудзяк, яка поділилась досвідом роботи в клінічній установі. Ольга Кукурудзяк розповіла студентам майбутнім лікарям-психологам про психологічні аспекти професійної діяльності медичного психолога в закладах охорони здоров’я. Зокрема, під час пресконфренції були розглянуті наступні питання: професійний статус лікаря-психолога в умовах кліники; вимоги до обладнання кабінету психолога, обліково-звітної документації, методичного матеріалу; особливості взаємодії психолога з головним лікарем, завідувачами відділень та медичним персоналом лікарні на всіх етапах управління як процесу (вироблення і прийняття управлінських рішень, організація, контроль); біопсихосоціальна модель допомоги у клінічній практиці лікаря-психолога.

24 вересня 2019 р. в рамках проведення урочистого засідання студентського наукового гуртка присвяченого 75-річчю Буковинського державного медичного університету було проведено зустріч з практикуючими лікарями-психологами.

Олександра Усик лікар-психолог відділення неврозів Чернівецької обласної психіатричної лікарні поділилась своїм досвідом роботи та розповіла майбутнім фахівцям спеціальності 225 «Медична психологія» про особливості психологічної роботи з хворими з пограничними психічними розладами та з невротичними порушеннями.

Наталія Гринько лікар-психолог, к.м.н., викладач кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка розповіла про можливість отримання різноманітних грантів закордоном та охарактеризувала відмінності у підходах до роботи лікаря-психолога в Україні та в країнах ЄС.

Ольга Кукурудзяк лікар-психолог Чернівецької міської лікарні швидкої медичної допомоги, м. Чернівці розповіла про особливості проведення психодіагностичної роботи та психологічної  реабілітації пацієнтів соматичного і психічного профілю із застосуванням спеціальних методик та сучасних технологій.

Катерина Фока лікар-психолог Чернівецького міського інсультного центру розповіла про особливості психологічної реабілітації інсультних хворих в залежності від стадії та перебігу хвороби.

Присутні також мали можливість переглянути відеозвернення лікарів-психологів Валентини Хром’юк та Владислава Рудого-Трипольського, випускників Буковинського державного медичного університету спеціальності 225 «Медична психологія», які наразі працюють лікарями у Німеччині. Випускники розповіли про перспективи працевлаштування закордоном та свій професійний шлях: від волонтерів у клініці, участь у інтеграційному курсі, співбесіду та працевлаштування у медичній клініці міста Гекстер, Німеччина. 


БАБИН ЯР: ТРАГЕДІЯ ТА ПАМ'ЯТЬ

опубліковано 22 вер. 2021 р., 23:42 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

… Великий Боже, ми з твоєї згоди

Проходимо дорогу в Бабин Яр,

Де смертю ти поєднуєш народи,

Щоб зберегти життя й свободи дар…

Дмитро Павличко

В останні дні вересня ми згадуємо одну з найбільш трагічних сторінок в історії нашої Батьківщини – вересневі події 1941 року в Бабиному Яру.

22 вересня доцентом кафедри психології та філософії Буковинського державного медичного університету Мариною Тимофієвою зі студентами 2 курсу спеціальності «МЕДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ» було проведено виховний онлайн-захід присвячений 80-м роковинам трагедії Бабиного Яру.

Метою заходу є розкриття змісту і наслідків трагедії Бабиного Яру в роки Другої світової війни; виховання непримиренності до насильства, гордість за тих співвітчизників, які віддали своє життя заради інших; виховання поваги до історичного минулого України, патріотизму, активної громадянської позиції;  формування культури міжнаціональних відносин у суспільстві.

Під час Другої світової війни війська фашистської Німеччини, які зайняли Київ, використовували урочище Бабин Яр в північно-західній частині Києва як місце масових розстрілів цивільного населення, переважно, євреїв. 29 вересня 1941 року за наказом окупаційної адміністрації все єврейське населення було зобов'язане з'явитися до Бабиного Яру. Тут людей групами проводили через пропускний пункт, після чого заганяли на край яру і розстрілювали. До 30 вересня жертвами розправи стали 33771 чоловік. Масові вбивства тривали до самого відходу німецької армії з міста: за офіційними даними, в Бабиному Яру розстріляли понад сто тисяч киян.

Студентка 1 групи Юлія МАЛОКУГАЄВСЬКА підготувала презентацію, в якій представила основні події трагедії Бабиного Яру. Біль і смуток переповнювали очі молоді.

Історична справедливість та історична пам’ять, без яких не може розвиватися людство, для України дійсно є дуже важливими. Це є подією світового масштабу, щоб ще раз наголосити, що подібні трагедії не мають повторюватися. З іншого боку, це ще раз демонструє, що Україна є країною толерантності, мирною країною. І це особливо звучить для нас сьогодні, коли, на жаль, на території України триває війна.

 

Бабин яр – це не лише трагедія минулої війни, це урок на майбутнє, щоб зберегти мир та запобігти насильству!

 

   
        

ВИКЛАДАЧІ ТА СТУДЕНТИ БДМУ ДОЛУЧИЛИСЬ ДО V ФЕСТИВАЛЮ ОСВІТНЬОГО ЛІДЕРСТВА «CLEVER»

опубліковано 19 вер. 2021 р., 23:55 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 19 вер. 2021 р., 23:56 ]

18 вересня 2021 року, у форматі онлайн, відбувся Ювілейний фестиваль освітнього лідерства «CLEVER», організований ННЦ розвитку персоналу та лідерства Університету ім. Б. Грінченка, в якому було піднято актуальну проблему сучасної освіти: життєстійкості університету в епоху непрогнозованих змін.

В рамках фестивалю, викладачка кафедри психології та філософії, практичний психолог МПЦ БДМУ, к.п.н. Вікторія Осипенко провела майстер-клас на тему: «Емоційне вигорання як головний професійний ризик: виявлення і профілактика», в ході якого учасникам було запропоновано дослідити феномен «емоційного вигорання» та здійснити самодіагностику  схильності до СЕВ. Метою  проведення МК було покращення саморегуляції та розвитку стресостійкості учасників.

Також активними учасницями фестивалю були студентки 6 курсу БДМУ, спеціальності «Медична психологія» Каріна Кіріліч та Мар’яна Павленко, які займаються розробкою та впровадженням нової тренінгової програми зі стресостійкості для студентів 1-3 курсів БДМУ (під керівництвом психологів Медико-психологічного центру).

У панельній дискусії заходу взяли участь керівники університетів та експерти з бізнесу і психології: професор Валерія Міляєва (Університет ім. Б. Грінченка), в.о.президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олександра Гуменна, ректор НТУ «Дніпровська політехніка», професор Олександр Азюковський, бізнес-тренерка, власниця бізнес-школи Mini-Boss Маріанна Луців, Президентка професійної асоціації  дитячих аналітичних психологів Катерина Гольцберг, які разом з іншими учаснками шукали відповіді на такі питання: «Що означає бути життєстійким?», «Як підвищувати життєстійкість університету?», «Як залишатися життєстійким (особистісний та колективний контекст) в умовах, що змінюються?». Загалом, формат фестивалю дозволив об’єднати викладачів та представників освітньої сфери, освітніх експертів, студентів та всіх, хто цікавиться лідерством у вищій освіті.



ЛІТНЯ ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «МЕДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ»

опубліковано 6 вер. 2021 р., 23:10 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

«Ті сумніви, які не вирішує теорія,

 вирішує тобі практика»

 Людвіг Фейєрбах

Медична психологія – це галузь наукових знань і сфера практичної роботи, в рівній мірі належить як медицині, так і психології. Зв’язки психології та медицини настільки тісні, що для психологів, що працюють у цій сфері, медичні знання абсолютно необхідні. Водночас медики все більше усвідомлюють необхідність психологічних знань для успішної лікувальної роботи.

Виробнича практика студентів спеціальності «Медична психологія» проводиться для перевірки та закріплення знань і практичних навичок, отриманих при вивченні основних клінічних і теоретичних дисцип­лін та їх подальшого поглиблення й удосконалення під час роботи в лікувально-профілактичних закладах, а також для ознайомлення з умовами роботи лікаря-психолога, з організацією лікувального, санітарно-освітнього, профілактичного напрямку, для набуття й закріплення навичок, професійно необхідних  лікарю-психологу.

Виробнича практика сприяла вихованню у здобувачів вищої освіти потреби поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності; набуттю практичних навичок та адаптація їх до майбутньої роботи за спеціальністю; формування у здобувачів вищої освіти професійних умінь і навичок щодо прийняття самостійних рішень під час професійної діяльності в реальних умовах, а також й удосконалення компетентностей, визначених відповідною освітньою програмою.

В 2020-2021 навчальному році доцент кафедри психології та філософії Марина Тимофієва здійснювала керівництво виробничою практикою по догляду за хворими з елементами психічного спостереження у 1 групі студентів ІІ курсу медичного факультету №4, за спеціальністю “Медична психологія”. Студенти працювали в обласному комунальному некомерційному підприємстві Чернівецькому обласному госпіталі для інвалідів Вітчизняної війни.

Студенти старанно виконували медичні маніпуляції,  описували результати спостереження на різну тематику; проведилась науково-дослідницька робота у вигляді реферування літератури; ознайомились з положенням та основними принципами паліативної допомоги.

Хотілося б відмітити студентів, які відмінно виконували свої обов´язки: Грабовецька Аліна, Філіппова Крістіна, Левченко Вікторія.

Посприяли організації проведення практики та оволодінням студентами необхідних знань та навичок, завідувач відділу практики  доцент Микола Антофійчук,  в.о. генерального директора ОКНП «Чернівецький обласний госпіталь ветеранів війни» Віталій Полатайчук,  заступник головного директора по медсестринькій роботі Зоя Фонарюк. Теплий прийом та професіоналізм керівників клінічної бази допомогли набути цінний практичний досвід для майбутніх лікарів-психологів.

Теоретичні та практичні знання отримані під час навчання в Буковинському державному медичному університеті, набутий досвід наукової роботи дозволяє стати компетентним фахівцем своєї професії – лікарем-психологом.

Підготувала доцент кафедри психології та філософії Марина Тимофієва


    
   
  
   
 
  
    
  
   
  

З нагоди Всеукраїнського дня психолога на кафедрі психології та філософії за участю студентів та викладачів відбувся круглий стіл «Актуальні теми сучасної психології»

опубліковано 27 квіт. 2021 р., 11:21 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎


Україна – держава з високим рівнем освіти і науки. Вся українська наукова спільнота має давні традиції: знаходить для себе час на свято і проводить наукові зібрання, семінари, круглі столи, конференції. У професійне свято ми поспішаємо приєднатися до привітань. Здоров’я Вам і нових досягнень! Успіхів у роботі і щастя в особистому житті!

З привітальним словом на початку зустрічі виступила в.о. зав. кафедри психології та філософії доцент Тимофієва Марина Пилипівна, яка привітала всіх студентів і колег з професійним святом і зауважила про важливість такого заходу, що надає можливість ділитись досвідом, сприяє розширенню та поглибленню знань студентів майбутніх лікарів-психологів, розвитку в них інтересу до цієї науки, збагачує знання про внутрішній світ власної особистості та особистості інших людей, актуалізує прагнення до самопізнання, розкриття творчого потенціалу, а також створює позитивний святковий настрій.

Під час заходу обговорювались актуальні питання розвитку медичної психології як галузі, проблеми, пов’язані з включенням медичних психологів у життя суспільства загалом і роботу лікувальних та лікувально-профілактичних закладів України зокрема, вимоги, що висуваються до фахівців у зв’язку з ситуацією в країні та у світі.

«Сьогодні обговорюємо нагальні питання розвитку і становлення психологічної служби у вищих навчальних закладах. Проблема, яка винесена на цей круглий стіл, є надзвичайно актуальною, адже, по-перше, у вишах мало психологічних служб, а по-друге, зважаючи на ситуацію в країні та у світі, студенти і працівники перебувають у несприятливому психологічному стані, а відтак є потреба у створенні й розвитку психологічних служб, які зобов’язані надавати людям кваліфіковану допомогу», ‒ переконана Марина Тимофієва.

В рамках студентцентрованого навчання, з метою підходу до розвитку особистості майбутнього психолога, з урахуванням його ціннісних орієнтацій, здобувачі вищої освіти 1,2 курсів спеціальності «Медична психологія» мали можливість представити доповіді та питання для дискусії на загальне обговорення. Вражає їх підготовка, ідеї, критичне мислення. Такі заходи передбачають нові підходи до розробки навчальних програм, викладання та навчання.

Для майбутніх психологів важливо при такій нагоді висловити певні пропозиції, поділитися досвідом, тому що сьогодні існує високий рівень соціальної напруги, який відображається не тільки на економіці, військовій сфері чи охороні здоров’я, а й на житті держави та кожного з нас.

Зокрема, психологи зосередили свою увагу на питаннях саморозвитку, особливостях надання консультативної допомоги студентам у період суспільно-політичних криз, дослідженні психологічного здоров’я студентів і як залучити викладачів вишу до психологічного супроводу професіоналізації студентів.

Матеріал підготувала доцент Марина Тимофієва

  

 
 
 
 


Психологічні методи, прийоми та техніки роботи зі студентами у викликах сьогодення

опубліковано 19 квіт. 2021 р., 09:44 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

17.04.2021р., відповідно до плану роботи Ради директорів закладів фахової передвищої освіти Чернівецької області (https://www.facebook.com/rada.vnz) відбулося засідання обласного методичного об’єднання практичних психологів на тему онлайн зустрічі: «Психологічні методи, прийоми та техніки роботи зі студентами у викликах сьогодення».

Під час засідання було обговорено ряд нагальних питань. Серед найбільш актуальних – особливості надання психологічної допомоги та індивідуальних консультацій студентам фахових коледжів в умовах дистанційного навчання, використання досі невідомих чи малопрактикованих форм, методів і прийомів, що є надзвичайно ефективними в умовах сьогодення. В засіданні взяли активну участь практичні психологи фахового коледжу БДМУ к.п.н. Осипенко Вікторія, к.п.н. Любіна Любов та Оксана Пендерецька.

Керівник методоб’єднання, практичний психолог Чернівецького політехнічого коледжу Наталія Оксіна оголосивши план засідання, запросила всіх присутніх до обговорення психологічних методів, прийомів та технік роботи зі студентами під час дистанційної освіти. Практичний психолог Чернівецького кооперативного економіко-правового коледжу Наталія Оробець ознайомила всіх присутніх із платформою Сiass time, яку використовує для проведення психодіагностичних робіт зі студентами. Питання «Гендерних особливостей сприйняття карантинних обмежень» та успішне застосування онлайн платформ VSee, Signal та Snapchat висвітлив практичний психолог Сторожинецького лісового коледжу Максим Пансик.

Під час засідання учасникам було презентовано авторську психокорекційну методику «Моя дорога», яку розробили практичні психологи Наталія Оксіна та Вікторія Осипенко. Ця методика спрямована на стабілізацію емоційної сфери студентської молоді, формування позитивної життєвої перспективи, активізацію процесів самопізнання, самосприйняття та самоконтролю, структуруванню позитивного образу майбутнього.

                  

          
                    

Вебінар ««Правила пошуку інформації в базах даних для навчальної та наукової діяльності. Правильність цитування та посилань у наукових текстах»

опубліковано 14 квіт. 2021 р., 23:56 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 15 квіт. 2021 р., 00:38 ]

                                                                                     Хто думає про науку,

той любить її, а хто її любить,

 той ніколи не перестає вчитися…

Г. Сковорода

 

12 квітня в рамках заходів до Дня науки в Україні для студентів Буковинського державного медичного університету спеціальності «Медична психологія», співробітники бібліотеки у співпраці з в.о. зав. кафедри психології та філософії, доцентом  Тимофієвою Мариною Пилипівною та здобувачами вищої освіти ступеня доктора філософії за спеціальністю «223 Медсестринство» Галиною Марараш та Іриною Марчук провели вебінар ««Правила пошуку інформації в базах даних для навчальної та наукової діяльності. Правильність цитування та посилань у наукових текстах».

 Мета заходу – розкрити студентам ідею написання наукової роботи, ознайомити з ресурсами та правилами пошуку інформації в базах даних для навчальної та наукової діяльності.

Серед студентів спеціальності «Медична психологія» є молоді науковці, які прагнуть досліджувати і представляти суспільству власні досягнення. Їх перемоги на міжнародних конференціях підкреслюють жагу знань та мотивацію самовираження.

Головне призначення науки – отримання достовірного, істинного знання. Науку потрібно розглядати як поліструктурне утворення, можливість виділення в ній кількох структур, які перетинаються і взаємодіють одна з одною. Процес пізнання включає в себе накопичення фактів. Без систематизації та узагальнення, без логічного осмислення фактів не може існувати ніяка наука. Знання структури наукової роботи, вибір теми наукового дослідження є найважливішими етапами її реалізації, підкреслює Марина Тимофієва.

Під час заходу Галина Марараш та Ірина Марчук поділились досвідом вибору теми дослідження та процесом написання дисертацій. Розкрили особливості пошукового та емпіричного етапів дослідження.

Шляхом ознайомлення слухачів з електронними послугами та сервісами, інформаційними ресурсами, які доступні на офіційному сайті бібліотеки, до студентів та аспірантів була доведена інформація про наукометричні та реферетивні бази даних.

Бібліотекар 1 кат. Світлана Тулевська ознайомила слухачів з електронними послугами та сервісами, інформаційними ресурсами, які доступні на офіційному сайті бібліотеки, на прикладах показала, як проводити пошук інформації для написання наукових статей, дисертаційних робіт в бібліотечній програмі АРБІС-64.

Зав. інформаційно-бібліографічним відділом Аліна Ширєнкова коротко ознайомила із пошуковими системами, наукометричними ресурсами, доступ до яких наявний в нашому вузі.

Звернула увагу на наукометричну та універсальну реферативну базу рецензованої літератури та перевірених веб-джерел – Scopus,  яка надає своїм користувачам можливість отримати результати тематичного пошуку з однієї платформи зі зручним інтерфейсом, відслідкувати свій рейтинг в SCOPUS (цитування власних публікацій; індекс Гірша) та інше.

Показала можливості реферативної наукометричної бази даних наукових публікацій - Web of Science (WoS), яка пропонує доступ до бібліографічних даних наукових статей з престижних періодичних видань, книг та матеріалів наукових конференцій із зазначенням реальної цитованості цих матеріалів. Отже, користувач в змозі негайно отримати уяву щодо актуальності тієї чи іншої роботи та її впливу на наукову спільноту.

ScienceDirect – повнотекстова база даних компанії Elsevier, яка має зручний та інтуїтивно-зрозумілий інтерфейс, широко розповсюджені формати завантаження повних текстів (PDF і HTML) та наявність гіперпосилань на значну кількість науково-технічних і медичних статей на платформах інших видавництв. 

Головний бібліотекар Олена Гімчинська звернула увагу на потужну оперативну довідково-бібліографічна систему EBSCO, яка надає можливість пошуку повнотекстових, рецензованих статей наукових журналів, довідників та інших публікацій з різних наукових дисциплін.

Провідний бібліотекар Софія Задерей звернула увагу на те, що правильне використання цитат та оформлення посилань у наукових роботах є важливою складовою дотримання принципів академічної доброчесності та сприяє якісному інтегруванню українських дослідників у світову систему наукової комунікації. Звернула увагу на правильність опису публікацій згідно вимог міжнародного стилю – Vancouver style, який використовується в медицині та фізичних науках та застосовується при описі джерел до наукових публікацій в медичних фахових журналах, в т.ч. і нашого вузу.

На завершення, студентам та молодим науковцям було наголошено, що співробітники бібліотеки завжди готові допомогти їм у навчальній діяльності.

 

Наука складається з фактів, як будинок із каменів, але набір фактів ще не наука, так само, як купа каміння ще не будинок.

 

Пуанкаре А.

 

Інформацію на сайт підготували

доц. Марина Тимофієва та Софія Задерей

 
 

VІ Міжнародна науково-практична конференція студентів та молодих учених «Роль і місце студентського самоврядування у підвищенні якості освіти»

опубліковано 26 бер. 2021 р., 05:10 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

17 березня пройшли секційні засідання VІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих учених «Роль і місце студентського самоврядування у підвищенні якості освіти», під час яких юні науковці презентували свої напрацювання.

Викладачі кафедри психології та філософії доцент Марина Тимофієва, доцент Ігор Скакун, доцент Олеся Павлюк, доцент Ольга Юрценюк  були модераторами секцій та членами журі.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства виникає необхідність трансформації системи соціалізації молоді, постає потреба активізації пошуку актуальних засобів соціалізації. Учасники конференції наголосили, що одним з них варто визнати і студентське самоврядування, яке потенційно здатне охопити практично всю студентську молодь і забезпечити її соціальне становлення та розвиток. Доповідачі розглядали студентське самоврядування як особливу форму ініціативної, самостійної, відповідальної громадської діяльності студентів, спрямованої на вирішення важливих питань життєдіяльності студентської молоді, розвиток соціальної активності, підтримку соціальних ініціатив.

Сьогоднішні наукові дослідження, секції №4 «Роль студентського самоврядування у формуванні соціально-психологічного клімату закладу вищої освіти. Формування професійної мотивації студентів у академічному середовищі», пов’язані з науковими здобутками представників студентського самоврядування закладів вищої освіти, які є лідерами досліджень з проблем толерантності, академічної доброчесності, особливостей дистанційного навчання в період пандемії, питання лідерства, формування соціально-психологічного клімату в закладах вищої освіти.

Важливі і складні питання в сфері самоврядування, і взагалі в освіті можна вирішити лише спільними зусиллями і в цьому беруть активну участь студенти.

Наукові дослідження студентів є соціально значущими. В своїх роботах молоді науковці узагальнюють кращий досвід, вирішують нові теоретичні і практичні завдання. Цінність досліджень в їх новизні.

Наукові роботи Юлії Бандровської, Дарини Шандрук, Владислава Титова, Аліни Головащенко, Каріни Кіріліч, Дар'ї Механошиної вже активно впроваджуються в онлайн проекти, програми, школи.

Науковці проявили старанність до своїх робіт. Видно кропітку працю та обізнаність в темах. Презентували грамотно, давали чіткі відповіді на питання. Приймали активну участь в обговоренні актуальних проблем сьогодення.

Під час секційного засідання «Світоглядно-аксіологічні чинники функціонування студентського самоврядування. Суспільно-гуманітарні науки як засіб формування високоосвіченої особистості». Основна увага доповідачами сконцентрувалася на проблемах гуманітарного складника та ціннісних аспектів системи вищої освіти.

Серед аксіологічних кластерів, які визначають зміст навчально-виховного процесу, доповідачі вказували такі елементи як: успіх, творчість, мобільність. Окрему увагу учасники акцентували на історичних аспектах розвитку медичних знань. Свідченням прогресивності переконань студентства стали їхні доповіді про ефективність сучасних інформаційно-світоглядних методик (зокрема, доповідь про «сторітелінг»).

Очевидний висновок роботи секційних кластерів конференції – формування у здобувачів вищої освіти якісно нових аксіологічних пріоритетів, лейтмотивом яких постає ефективність та відкритість.

Учасники дійшли висновку, що переваги від функціонування ефективної системи студентського самоврядування виходять за межі системи освіти, сприяючи не тільки оптимізації навчального процесу у вищій школі, а й соціалізації молоді, виробленню у неї комунікативних, управлінських навичок, розвитку політичної культури молодого покоління. В цьому контексті студентське самоврядування можна розглядати як передумову для розвитку громадянського суспільства та парламентських демократичних традицій.

   
 

Ангели Майдану

опубліковано 18 лют. 2021 р., 01:25 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 18 лют. 2021 р., 01:28 ]

                                                                  Небесна сотня білих журавлів,

Душа, яких летить під небесами,

Ніхто із Вас вмирати не хотів,

Хай вічна пам'ять лишиться за вами...

Богдан Пісний

До Дня Героїв Небесної Сотні співробітники бібліотеки Світлана Тулевська, Ірина Кухлій спільно зі студентами І курсу 1 гр. Медичного факультету № 4 спеціальності «Медична психологія» Буковинського державного медичного університету під керівництвом в.о. завідувача кафедри психології та філософії доцента Марини Тимофієвої  провели годину пам’яті «Ангели Майдану»

Відповідно до Указу Президента, 20 лютого в Україні щороку відзначається День Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції Гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Рушійною силою Революції сміливо можна назвати українських студентів. Саме українське студентство виступило не лише організаційною силою та учасниками революційних подій, а змусило змінюватися усе суспільство.

Під час трагічних подій 18-20 лютого 2014 р. у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 осіб. Серед загиблих були і зовсім молоді юнаки, майже ровесники присутніх, яких назвали небесними ангелами. Перегляд відео-сюжету  «Небесна Сотня. Юні ангели», мультимедійна презентація документальних подій на Майдані викликали переживання та емоції серед присутніх.

Студенти Юлія Малакугаєвська, Катерина Ющук,  Валерія Павловська проникливо декламували поезію Майдану.

Чобан Владислав підготував презентацію, під час якої розкрив причини і наслідки Євромайдану та розповів про увіковічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Горить свіча і пам'яті сльоза,

Додолу з неї краплями стікає,

Земля ридає, плачуть небеса,

Героїв Україна пам'ятає...

 
                
 
     

Лекція «Інтернет-залежність у підлітків: причини виникнення»

опубліковано 15 лют. 2021 р., 23:05 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 15 лют. 2021 р., 23:08 ]

11 лютого доцентка кафедри психології та філософії БДМУ прочитала лекцію «Інтернет- залежність у підлітків: причини виникнення» у рамках проекту ініційованого Інститутом післядипломної педагогічної освіти «Тиждень безпечного інтернету» - онлайн-спілкування задля забезпечення найкращого цифрового досвіду.

За результатами сучасних досліджень переважна більшість підлітків (98%) користуються інтернетом щодня, 89% з них заходять в соціальні мережі практично кожен день. В умовах глобальної цифровізації з'явилися нові форми залежностей, які можуть серйозно впливати на поведінку людини. Особливо актуальна проблема в дитячому та підлітковому середовищі.  Ця проблема з'явилася в кінці 20 століття, коли людство отримало необмежений доступ до комп'ютерів і інтернету. З кожним роком вона еволюціонує: спочатку людина залежав від комп'ютера, потім від відеоігор, далі від соціальних мереж, сьогодні поширена залежність від смартфонів.

Залежність - одна з найпоширеніших психологічних проблем.  Дуже важливо розуміти механізм формування залежності і її причини. Про залежність (адикції) можна говорити тоді, коли людина нічим іншим займатися фактично не може і не хоче, не дивлячись на те, що від самого заняття теж відчуває певний дискомфорт. Власне, це і називається "адиктивною поведінки" або розладом потягу. Фокусування не на причинах проблеми, а на її вторинних видимих ​​проявах, що можна визначити, як спів-залежний стан призводить до виниканення проблеми "зривів" і т.п.

Залежна людина: втрачає соціальні зв'язки, знаходиться в конфлікті з близькими; часто весь вільний час присвячує одній діяльності; терпить невдачі в кар'єрі та особистому житті, не маючи сил відмовитися від об'єкта залежності; заперечує факт наявності залежності; при недоступності об'єкта впадає в депресивні стани.

Ця проблема актуальна для будь-якого віку. Однак залежно частіше формуються тоді, коли для них є особистісний привід: незрілість, нездатність структурувати себе певним чином і правильно направляти власну роботу (наприклад, сприймати комп'ютер як об'єкт для роботи, а не для розваг). Як правило, це властиво дітям молодшого шкільного віку.

Чим раніше дитина отримує комп'ютер, тим вище ризик формування у неї цифровий залежності. І, на жаль, у більшості сучасних дітей планшет або смартфон з'являється вже в початковій школі і навіть раніше, тим самим вони отримують необмежений доступ до інтернету, при цьому не маючи виробленої системи протидії залежності.

Доц. Павлюк Олеся звернула увагу на споконвічне питання у батьків: «Як же виховувати дитину, щоб «не втратити» її?» І відповідь буде у самому  значенні слова «виховання» - це процес заохочення та підтримки фізичного, емоційного, соціального та інтелектуального розвитку дитини від народження до дорослості.

На практиці же батьки в буквальному сенсі дають фізичну підтримку – забезпечують всіма необхідними матеріальними благами і забувають про емоційний зв'язок з дитиною. Лекторка екстраполювала теорію прив’язаності Джона Боулбі на адиктивні паттерни поведінки у підлітків. Дж. Боулбі стверджував, що ми можемо зрозуміти поведінку людини, тільки розглянувши її середовище адаптації. Дитина, як продукт еволюції, відчуває інстинктивну потребу залишатися поруч з мамою або батьком, на кого у неї виробляється відчуття приналежності, або інстинктивної прив’язаності.

Якість і тип прихильності залежить від умов виховання і, головними чином, від відносин з матір’ю, тобто визначається чутливістю матері до потреб дитини і її ніжністю і турботою.

Основний наголос доц. Павлюк Олеся робила чому підлітки мають залежність, яка роль у цьому батьків і як надійна прив’язаність дитини до мами  формує здорову самооцінку, самостійність, незалежність, позитивну систему переконань у дорослому віці.

 У дітей з розладами прив’язаності формується:

·         низька самооцінка,

·         надмірна залежність (емоційна, ігрова, цифрова, наркотична…)

·         неадекватне сприйняття себе

·         негативне, песимістичне світосприйняття

·         патологічне відчуття сорому, нарцисизм

·         недовіра, маніпулятивні стосунки

·         відсутність здорових близьких стосунків як у дитинстві, так і у дорослому віці.

 

Також лекторка пояснила для чого підлітки створюють еккаунт у соціальних мережах. Адже так вони задовольняють свою потребу у спілкуванні. Спілкування - життєво важлива потреба для підлітка. В ході взаємодії з однолітками підліток вибудовує "образ себе", формує свої ціннісні орієнтації, отримує відповіді на важливі для нього питання.  Але не всім дітям вдається легко спілкуватися. Більшість підлітків стикається з такими труднощами як: почуття самотність, відсутність друзів, складність у встановленні контакту, відсутність впевненості в спілкуванні.

Наприкінці заходу доц. Павлюк О. І. дала кілька порад як домовлятися про використання гаджетів і наголосила, що одним з важливих умов безпеки дитини в Інтернеті є довіра між нею і батьками.

                        

   

                         


1-10 of 224