Головна‎ > ‎

Новини

ВІЛЬГЕЛЬМ РАЙХ – ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ТА ТВОРЧИЙ СПАДОК

опубліковано 22 лист. 2018 р., 01:43 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 22 лист. 2018 р., 01:46 ]

До Дня філософії. 15 листопада 2018 р. в межах співпраці кафедри психології та філософії Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» та кафедри філософії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича вперше проведено круглий стіл, присвячений пам’яті  В. Райха.

Вільгельм Райх (1897-1954) – австрійський і американський психолог, один з основоположників європейської школи психоаналізу, єдиний з учнів Фройда, що розвивав можливості радикальної соціальної критики: скасування репресивної моралі і вимога статевої освіти.

В. Райх народився 24 березня 1897 року в с. Добряничі Львівської області. Після народження сина родина Райхів переїхала на проживання до с. Южинці Заставнівського району, Чернівецької області, де батько керував маєтком. Тут і провів своє дитинство та юність хлопчик, якого сьогодні лікарський світ знає як Вільгельма Райха – психотерапевта, що обґрунтував ідеї біоенергетики і розробив лікування неврозів.

Сім'я Райхів належала до тих асимільованих австрійських євреїв, котрі отримали німецьке виховання. На Буковині таких сімей було немало, особливо в Чернівцях.

Під час круглого столу на тему «Вільгельм Райх – життєвий шлях та творчий спадок» на кафедрі філософії в ЧНУ імені Федьковича присутні мали можливість спілкуватися з жителями с. Южинці: Ольгою Піцик, вчителькою української мови та літератури; Мар'яною Старовойт, ученицею Южинецького ЗНЗ, які пригадали події з життя В. Райха.

Нові події біографії В. Райха розкрила Ярослава Андреєва, доцент, завідувач кафедри психології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Ольга Рупташ, доцент, завідувач кафедри філософії, та Орися Задубрівська, доцент кафедри філософії Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, повідомили значимі факти з Буковинського періоду життя В. Райха.

Питання фройдомарксизму В. Райха в постмодерністській ретроспекції розкрив Ярослав Козьмук, доцент кафедри філософії Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.

Марина Тимофієва, доцент кафедри психології та філософії Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет», повідомила про сучасні особливості впровадження теорії В. Райха в Україні.

Дослідження Вільгельма Райха актуальні й сьогодні. Його вчення використовують не тільки у медицині, а й у таких науках, як політологія, соціологія, філософія.

 

  

«Історію переписати неможливо» – година історичної пам’яті До 85 річниці Голодомору

опубліковано 16 лист. 2018 р., 02:46 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 16 лист. 2018 р., 02:53 ]

До 85 річниці памяті жертв Голодомору, для студентів 1 курсу фармацевтичного факультету спеціальності «Фармація» 8 листопада 2018 р., була проведена година історичної пам’яті «Історію переписати неможливо».

28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», який трактує події 1932—1933 років, як геноцид українського народу, на цьому наголосила доцент кафедри психології та філософії - Тимофієва М.П. у своєму вступному слові.

Бібліотекар Світлана Тулевська розповіла про цілеспрямовану злочинну політику більшовицького керівництва: вилучення продуктів і майна у людей, обмеження переміщення українців, відмови від закордонної гуманітарної допомоги. Саме це підірвало соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність.

Відбулося придушення прагнення  українців до незалежності, знищення соціально-економічної бази української національної ідеї та задля знищення української нації як такої.

Присутнім наголосили, що Голодомор є найбільшою трагедією за всю історію українського народу. Створення штучного масового голоду, до смерті 3,941 млн людей. Про неї повинен знати весь світ, нинішні та прийдешні покоління.

Відео-презентацію до заходу, під час якої демонструвався документальний фільм «Великий злам», підготувала бібліотекар 1 категорії Ірина Шундерюк.


 
 
 

День пам'яті жертв голодомору

опубліковано 14 лист. 2018 р., 01:27 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 14 лист. 2018 р., 01:51 ]

        13 листопада до Дня пам’яті жертв голодоморів доцент кафедри психології та філософії Тимофієва Марина Пилипівна, куратор групи, провела виховну годину для студентів 3 курсу спеціальності «Медична та психологічна реабілітація» медичного факультету № 4.

Голодомор 1932-1933 років – масовий, навмисно зорганізований радянською владою голод, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної України за винятком семи західних областей, Криму і Південної Бесарабії, які тоді не входили до УСРР) та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

            Студенти брали активну участь в обговоренні свідчень очевидців тих важких подій. Їх вразила аморальність політики щодо українського народу, який був частиною Радянського Союзу. Ця дискусія справила велике враження на студентів, змусила задуматись над сучасними проблемами життя та їх значенням.

 

Засідання наукового гуртка кафедри психології та філософії

опубліковано 26 жовт. 2018 р., 03:39 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 26 жовт. 2018 р., 03:41 ]

23 жовтня 2018 року в ході підготовки до відзначення Всесвітнього Дня філософії було організоване спільне засідання наукового гуртка кафедри психології та філософії Буковинського державного медичного університету та філософського клубу «Коло» ЧНУ ім. Ю.Федьковича. Доценти кафедри психології та філософії Ігор Скакун та Богдана Манчул разом з доцентом кафедри філософії ЧНУ ім. Ю.Федьковича Романом Рошкульцем запропонували учасникам наукового гуртка обговорення теми засідання: «Філософські проблеми в медицині».

Тема зацікавила учасників засідання, оскільки викликала жваву дискусію стосовно ключових аспектів взаємовідносин філософського вчення та медичної науки. Розгляд основних філософських питань в медицині, запропонований учасникам можна структурувати за такими кластерами:

·         гносеологічний потенціал в медичній практиці;

·         аксіологічні складники медичної професії;

·         етичні та естетичні принципи професійної діяльності лікаря та фармацевта.

Учасники наукового гуртка активно задавали питання викладачам та гостям, дискутували між собою. Активну участь в роботі гуртка взяли: студент 3 курсу спеціальності «Медична та психологічна реабілітація» Андрій Попович,  студенти 4 групи 2 курсу спеціальності «Фармація», студенти 17 групи 1 курсу спеціальності «Медицина». Приємно відзначити, що на засіданні були присутні нові потенційні члени наукового гуртка кафедри – іноземні студенти 1 курсу спеціальності «Медицина», які ознайомились з науковими досягненнями досвідчених гуртківців.

    

Інформація до кандидатського іспиту з філософії

опубліковано 11 жовт. 2018 р., 02:39 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 11 жовт. 2018 р., 02:41 ]

Вимоги до написання реферату

Реферат є письмовою філософсько-методологічною роботою, яку виконує аспірант чи здобувач, готуючись до складання кандидатського іспиту з філософії.

Робота над рефератом передбачає поглиблене вивчення обраної філософської проблеми, сучасної філософської літератури, а також оволодіння навичками логічного узагальнення матеріалу .

Реферат має бути самостійною роботою, яка показує здатність автора розбиратися у філософських питаннях, систематизувати теоретичний матеріал з обраної теми, творчо використовувати філософські ідеї  та положення для методологічного  аналізу матеріалів наукового знання, з якого спеціалізується аспірант чи здобувач.

 Думки інших авторів та цитати повинні мати посилання на джерела, оформлені в загальноприйнятому порядку. Пряме запозичення положень без вказівок джерел літературних текстів (плагіат) не допускається.

Тема реферату обирається аспірантом чи здобувачем самостійно. Як правило, тема реферату повинна висвітлювати важливі філософсько-методологічні та світоглядні проблеми. Доречним є пов’язаність теми реферату з науковою спеціальністю або темою дисертаційної роботи аспіранта чи здобувача. Тему та зміст реферату слід погодити з науковим керівником.

Реферат обов’язково повинен мати заголовок, план, вступ, основний зміст теми, висновок, а також список використаної літератури при підготовці та  написанні  реферату. План включає всі перераховані вище структурні елементи реферату зі вказанням сторінок, на яких вони розміщені. Основний зміст реферату поділяється на параграфи чи розділи. Заголовки плану дублюються в тексті реферату.

Вступ найважливіший змістовний елемент реферату. Форма його довільна, але в ньому мають обов’язково бути відображені такі питання: актуальність теми, ступінь філософської розробленості проблеми, мета і завдання дослідження, об’єкт та предмет дослідження, методи дослідження, наукова новизна одержаних результатів, теоретико-практичне значення, структура реферату, публікації (за наявності).

Основний зміст теми повинен являти собою самостійно виконане дослідження з проблеми, відображеної у назві реферату, узагальнення існуючої філософської літератури або методологічну розробку філософської проблематики з вказівкою на її  застосування у сферах наукових інтересів автора реферату .

У висновку повинно наводитись коротко резюме того, що викладено в основній частині реферату, висновки, які зроблені з цього викладу, або посилання на методологічне і світоглядне застосування викладеного в рефераті матеріалу.

Список використаної літератури повинен вказувати на знанні автором роботи, за якими може проводитися бесіда по реферату. Список повинен включати в себе фундаментальні наукові праці та останні публікації з теми як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературі. Використана література повинна знайти відображення в рефераті.

Реферат має відповідати вимогам наукової публікації. Текст реферату за обсягом має складати не менше 20 сторінок, надрукованих 14 кеглем через 1,5 інтервала, (поля: зверху - 2, ліворуч - 2, знизу - 2, праворуч – 2),  реферат повинен  мати титульний аркуш.

Реферат має бути вичитаним, акуратно оформленим із застосуванням необхідного наукового апарату, список використаної літератури подається в кінці реферату. Реферат перевіряється, оцінка виставляється у протоколі кандидатського іспиту.

Білетна програма для аспірантів та здобувачів

(тематика для рефератів)

1.      Світогляд людини: історичні типи, структура.

2.      Теоретичний рівень наукового пізнання, його форми і методи.

3.      Філософський світогляд І. Франка.

4.      Предмет та функції філософії. Аспекти філософського знання.

5.      Проблеми побудови загальної теорії здоров’я в сучасній медицині.

6.      Формування біоетичного світогляду: аспекти методології.

7.      Феномен соціального. Предметність, діяльність, спілкування – форми існування соціального.

8.      Світогляд і філософія як аспекти співвідношення.

9.      Взаємодія логіки та інтуїції у науковому пізнанні та клінічному мисленні.

10. Філософія «комп’ютерної революції». Етичні проблеми комп’ютеризації

11. Особливості філософії Стародавньої Греції та Риму, основні філософські напрямки та школи античності.

12. Людська діяльність, самодіяльність і творчість (філософське осмислення).

13. Філософська думка в Україні в другій половині ХІХ ст. на початку ХХ століття.

14. Культура і цивілізація. Сучасна цивілізація її суперечності та глобальні проблеми.

15. Суспільство як система, що розвивається.

16. Взаємодія людина і природа. Поняття ноосфери. Екологічна проблема (наукові, соціально-філософські та етико-гуманістичні аспекти).

17. Соціальні та культурно-наукові передумови формування філософії Нового часу.

18. Проблеми духовного і духовності у свідомості.

19. Філософія історії. Основні концепції історичного процесу.

20. Проблема життя і смерті у філософії. Сенс життя людини і людства.

21. Проблема людини у філософії. Співвідношення понять: «людина», «індивід», «особа», «особистість», «індивідуальність».

22. Світова філософія ХХ століття. Проблема раціональності та ірраціональності як вияв кризи сучасної цивілізації.

23. Філософське поняття культури. Типологія культур (регіональна, народна, національна, масова, елітарна культура).

24. Влада і демократія. Проблеми розвитку демократії в Україні.

25. Філософія історії: проблеми її спрямованості і сенсу. Основні концепції історичного процесу.

26. Філософські ідеї та світогляд Т. Шевченка.

27. Філософські основи поняття несвідомого в концепції психоаналізу 3.Фройда і глибинній психології Г.Юнга.

28. Філософія і національність. Проблеми етноментальності.

29. Національна самосвідомість і ментальність та їх значення в суспільному розвитку.

30. Філософська антропологія та її різновиди.

31. Свідомість, самосвідомість, підсвідоме та їх співвідношення.

32. Специфіка науки та її співвідношення з філософію і позанауковим знанням.

33. Філософія екології. Проблема збереження і розвитку екосистеми. Поняття екогуманізму, екологічної та біомедичної стики.

34. Моральна та естетична свідомість: їх функції в життєдіяльності людини та суспільства.

35. Поняття цінностей. Цінності та їхня роль у суспільстві. Свобода та справедливість як загальнолюдські цінності.

36. Мислення і мова. Природна і штучна мова. Мова в системі медичної етики і деонтології.

37. Людина як природно-біологічний і соціокультурний феномен.

38. Політична свідомість, її зміст і значення у розвитку суспільства.

39. Суспільство як система. Основні сфери суспільного життя та їх взаємозв’язок.

40. Релігійна свідомість та її місце в духовному житті сучасного суспільства.

41. Сутнісні сили людини: тілесність, чуттєвість, розумність, воля та їх взаємозв’язок.

42. Філософське   обґрунтування   гуманізму. Гуманістичний   зміст філософії.

43. Філософія Г. Сковороди та її історичне значення в духовному розвитку України.

44. Людство як суб’єкт історії.

45. Філософія в системі культури. Основні функції філософії.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова

1.      Історія української філософії: Підручник. – К.: Академвидав, 2008.

2.      Губерський Л. Філософія: історія, суспільство, освіта [Текст] : підручник / Л. В. Губерський, В. Г. Кремень, В. В. Ільїн ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К. : Київський університет, 2011. - 575 с.

3.      Пазенок В.С. Філософія: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2008.

4.      Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник. – 3-тє вид. перероблене та доповнене. – Львів, 2005.

5.      Попов М.В. Філософія: підручник. – К.: ВСВ «Медицина», 2011.

6.      Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – К.: Академвидав, 2008.

7.      Філософія [Текст] : підручник / О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань ; Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого". - Х. : Право, 2013. - 431 с.

8.      Філософія: Навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін. За ред. І.Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікор, 2006.

9.       Філософія [Текст] : навч. посіб. / Я. Козьмук, О. Задубрівська ; ЧНУ ім. Юрія Федьковича. - Чернівці : Рута, 2012. - 139 с.

10.   Філософія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів за ред. Л.В. Губерського. – Харків: Фоліо, 2013.

Допоміжна

1.      Людина в сучасному світі [Текст] : колект. моногр. : в 3 кн. / за заг. ред. д-ра філос. наук, проф. В. П. Мельника ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Ін-т соціогуманіт. пробл. людини Зах. наук. центру Нац. акад. наук України. - Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012.

2.      Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Пер. з фр. – В 3-х томах. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2011-2013.

3.      Федів Ю.В., Мозгова Н.Г. Історія української філософії: Навчальний посібник. – К.: Україна, 2001.

4.      Філософія: Мислителі, ідеї, концепції: підручник / В.Г. Кремень, В.В. Ільїн. – К.: Книга, 2005.

5.      Філософський ециклопедичний словник / Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. – К., 2002.

6.      Философия: учеб.-метод. пособие для иностран. студ. / Н.В. Попов, А.А. Закордонец. – К.: НМУ им. А.А. Богомольца, 2007.

7.      Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи: Навч. посібн. / В.П. Андрущенко, І.Г. Волинка, Н.Г. Мозгова та ін. – К.: Каравела, 2010.

8.       Соціально-філософські та етичні проблеми медицини: Навч. посібн. / За ред. А.П. Алексєєнко, В.М. Лісового. – Харків: Колегіум, 2010.

9.      Ярошовець В.І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму: підручник. – К.: Видавничий центр «Київський університет», 2008.

10.   Бути людиною [Текст] / Мирослав Попович. - К. : Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2013. - 223 с.

Інформаційні ресурси

1.            http://www/.philosofia. org. ua

2.   http://www/.philsci. univ. kiev.  ua (бібліотека факультету філософії Київського національного університету ім.Тараса Шевченка)

3.            http://www/. utm. edu /research / iep/ (філософська інтернет-енциклопедія англійською мовою)

4.            http://www/. uct. Kiev. ua/  sofi/ (Центр практичної філософії)

5.            www.filosof.com.ua/ (сайт інституту філософії НАН України ім.Г.С.Сковороди)

 

До Дня народження психоаналітика Еріка Еріксона

опубліковано 2 лип. 2018 р., 00:10 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 2 лип. 2018 р., 00:12 ]

11 червня проведено науково-практичний семінар до Дня народження психоаналітика Еріка Еріксона (д.н. 15 червня 1902), відомого, найперше, своєю теорією стадій психосоціального розвитку, терміну кризи ідентичності. Він зміг розширити психоаналітичну теорію і вийти за її рамки завдяки тому, що почав розглядати розвиток дитини в ширшій системі соціальних відносин. У процесі виховання дітям передаються цінності та норми суспільства. В однакових за рівнем соціально-економічного розвитку суспільствах діти набувають несхожих рис особистості через різні культурні традиції, пов'язані з основним видом занять і стилем виховання. Послідовність стадій розвитку дитини залежить від «біологічного початку». Дитина у процесі дозрівання проходить низку стадій. На кожній з них вона набуває певної якості (особистісне новоутворення), яка фіксується в структурі особистості та зберігається у наступні періоди життя. Останні роботи і дослідження Еріка Еріксона присвячені, головним чином, старості та останній стадії життєвого циклу.
        Основна мета нашого заходу – підвищення професійного рівня майбутніх психологів шляхом самоосвіти; збагачення креативного підходу до підготовки доповідей; розвиток основних комунікатівних здібностей в науковому середовищі; мотивація до саморозвитку.
        На науково-практичному семінарі виступила професор Алла Борисюк, яка розкрила особливості соціально-психологічних засад становлення професійної ідентичності майбутнього медичного психолога, представила студентам, майбутнім психологам, чинники становлення професійної ідентичності в процесі фахової підготовки.
        Доцент Марина Тимофієва розкрила концепцію розвитку особистості за Е. Еріксоном та поняття кризи в роботах психоаналітика.
        Студенти 2 курсу, спеціальності «Медична та психологічна реабілітація» Валерій Беженар та Кріна Алб підготували презентації, в яких висвітили основні віхи життєвого та творчого шляху Еріка Еріксона.
 
 

Тренінг на тему: «Вплив батьків на розвиток дитини».

опубліковано 3 черв. 2018 р., 23:23 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

День міжнародного захисту дітей. 1 червня з нагоди міжнародного свята Дня захисту дітей, на кафедрі психології та філософії проведено тренінг на тему: «Вплив батьків на розвиток дитини». 

Як батьки ми часто задаємось питанням: оскільки ми любимо своїх дітей, проводимо з ними час, спілкуємось та намагаємось дисциплінувати: «Чи  забезпечуємо їм оптимальний розвиток?» Це так. Однак більш фундаментальну основу формування особистісного розвитку дитини закладають не тільки наші методи виховання, а й те, хто ми є як особистості. Наші особистісні якості, наша власна поведінка та ставлення – це основні фактори, що впливають на формування самовідчуття дитини, сприйняття нею самої себе.

Професор Алла Борисюк привітала студентів з Днем захисту дітей, розкрила віхи історії та причини виникнення знаменного Дня. Повідомила, що офіційним роком народження даного свята вважається 1949-й рік. Саме в листопаді того року в Парижі відбулася спеціальна сесія Міжнародної демократичної федерації жінок, на якій і було прийнято рішення заснувати День захисту дітей. А відзначати свято почали вже з наступного року: в 1950-му заходи, приурочені до цього дня, пройшли в 51 державі світу. В Україні День захисту дітей встановлено відповідно до Указу Президента України від 30 травня 1998 року № 568/98 і відзначається щорічно 1 червня.

Представник Чернівецького Обласного центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді, фахівець із соціальної роботи Валентина Шубравська  провела тренінг, метою якого є вплив особливостей сімейного виховання на розвиток особистості. Актуальність роботи полягає в тому, що сімейне виховання має безперечне значення у вихованні, освіті та становленні будь-якої людини. Вважається, що це фундамент на якому будуватиметься все подальше життя. І від того наскільки добротний і твердий цей фундамент залежить соціально-психологічний розвиток людини.

Доцент Марина Тимофієва, викладачі Вікторія Осипенко та Олеся Павлюк, розкрили деякі керівні принципи й допомогу у формуванні особистості дитини з точки зору психології та ейдетичних образів. Представлені несвідомі механізми впливу на дитину, викликали у студентів жваву дискусію, та обговорення різних моделей поведінки, стилів спілкування та взаємовідносин між батьками і дітьми. Інноваційність роботи полягала у використанні інтерактивних методик та інформаційно – технічного забезпечення.

 

 

День науки на кафедрі психології та філософії

опубліковано 29 трав. 2018 р., 06:23 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 29 трав. 2018 р., 06:34 ]

До Дня науки на кафедрі психології та філософії, проведено низку заходів. У рамках круглого столу на тему: «Медична психологія – спеціальність майбутнього» проф. Алла Борисюк підкреслила необхідність знань з психології для особистісного і професійного розвитку кожної особистості зокрема та суспільства в цілому. Необхідність спеціальності «Медична психологія» надиктовується сучасністю і замовленням з боку представників різних сфер життя та праці людини, а саме: управління, освіти, оборони, спорту, сімейного життя тощо. Під час обговорення розкривались та обговорювались проблеми особливостей становлення професійної ідентичності психолога, самореалізації особистості майбутнього лікаря-психолога, особистості медичного психолога в умовах динамічного розвитку ринку праці. Викладачі кафедри представили фрагменти досліджень: доц. Марина Тимофієва «Внутрішньоособистісні конфлікти студента-медика в період професійного становлення», Любов Любіна: «Особливості дослідження інтерперсональної поведінки юнаків та дівчат студентів майбутніх лікарів», Вікторія Осипенко: «Психодраматичний підхід в пошуках особистісної ідентичності». 

З нагоди Всеукраїнського Дня психолога та Дня науки професорсько-викладацький склад кафедри психології та філософії і співробітники Медико-психологічного центру Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» організували просвітницьку акцію до Всеукраїнського дня психолога. Мешканці та гості міста мали можливість детальніше ознайомитись із професією психолога та специфікою його роботи.

24 квітня доц. Марина Тимофієва, співробітники бібліотеки Софія Задерей та Аліна Ширєнкова провели круглий стіл на тему: «Психолог – лікар для душі». Для студентів ІІ курсу спеціальності «Медична та психологічна реабілітація» підготовлено огляд сучасних наукових досліджень у психології. Акцентували увагу на стрімкому розвитку психології протягом останнього сторіччя, історії виникнення психологічної служби в Україні. Захід супроводжувався цікавими відеоматеріалами.

14 травня відбувся науково-методичний семінар до Дня науки в конференц-залі університету. Доцент Зорій Н.І., проректор з науково-педагогічної роботи, виступила з доповіддю на тему: «Академічна доброчесність». До участі в роботі науково-методичного семінару були запрошені представники кафедр, молоді науковці. Професор Чікарькова М.Ю. виступила в межах студентського наукового гуртка з доповіддю на тему: «Гносеологічна проблема об'єктивності у постнекласичній науці».

Метою доповіді є висвітлення досліджень проблеми об’єктивності наукового знання. Це одна із найдискусійніших у сучасній епістемології, оскільки, на відміну від традиційної філософської парадигми, у методології сучасного пізнання протиборствують дві антагоністичних позиції: монізм як догматизм та плюралізм як релятивізм. Розгляд даної наукової проблеми викликав жваве обговорення серед студентів. 

Викладач Олеся Павлюк провела науковий семінар з іноземними студентами спеціальності «Лікувальна справа» на тему «Досягнення медичної науки в реформуванні системи охорони здоров’я в Україні та Індії». Учасники семінару здійснювали порівняльну характеристику системи охорони здоров’я в Україні та за кордоном. У рамках заходу було зазначено, що відмінною рисою сучасної індійської медицини є прихильність місцевого населення до традиційних методів лікування, які викладені в аюрведі – системі ведичної медицини. Даний напрям актуальний не лише в Індії, але і за її межами.

Також в рамках відзначення Дня науки на кафедрі психології та філософії проведено круглі столи на теми: «Життя та творчість Е. Дюркгейма» (викл. коледжу Слубська А. Я., студенти спеціальності «Сестринська справа»). «Екзистенційна психологія Ролло Мея» (доц. Тимофієва М.П., студенти 2 курсу, спеціальності «Медична та психологічна реабілітація»). 

Під час роботи експертної комісії Міністерства освіти і науки України з акредитації підготовки спеціалістів з спеціальності 7.12010004 «Медична психологія» відбулася зустріч голови комісії проф. Харченко Дмитра Миколайовича, доц. Кондратюк Алли Іванівни з викладачами кафедри психології та філософії, працівниками Медико-психологічного центру та студентами 6 курсу спеціальності «Медична психологія». Були обговорені питання наукових здобутків студентів упродовж навчання та перспектив розвитку спеціальності «Медична психологія» в Україні.

  






  

Всеукраїнський день психолога

опубліковано 23 квіт. 2018 р., 06:14 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 23 квіт. 2018 р., 06:17 ]

З нагоди Всеукраїнського дня психолога професорсько-викладацький склад кафедри психології та філософії і співробітники Медико-психологічного центру Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» організували просвітницьку акцію. Мешканці та гості міста мали можливість детальніше ознайомитись із професією психолога та специфікою його роботи.

Представники кафедри та центру описали широке коло причин, з якими слід звертатись до психолога, а також розповіли чим відрізняється психологічне консультування від психотерапії. Оскільки у пострадянському суспільстві поширено багато стереотипів та міфів щодо цієї професії, фахівці БДМУ чітко диференціювали поняття психолог, психотерапевт та психіатр і сфери їх компетенцій.

Викладачі кафедри також розповіли про переваги професії медичного (клінічного) психолога, яка є відносно новою, проте дуже затребуваною особливо сьогодні, коли події останніх років на сході України призвели до стрімкого зростання кількості людей, які потребують кваліфікованої допомоги.

Зав. кафедри психології та філософії проф. Алла Борисюк зазначає, що велика кількість наших співгромадян брала участь у бойових діях чи була їх свідком, у країні зросла кількість внутрішньо переміщених осіб, біженців та переселенців. Все це неминуче призводить до виникнення низки психологічних криз, посттравматичних стресових розладів, зростання конфліктності, вразливості тощо. Допомога таким людям входить до професійної компетенції медичного психолога.

Психологи також наголосили на тривожних симптомах, при вияві яких варто звертатися за психологічною допомогою. Наприклад, затяжна депресія, яка може супроводжуватись втратою апетиту, апатією, сильною втомлюваністю, безсонням, втратою інтересу до речей, які раніше приносили задоволення, втратою бажання жити. Окрім того, до психолога слід звертатися усім, хто відчуває напливи панічної атаки, що характеризується відчуттям сильного страху і тривоги, які не обґрунтовані конкретними причинами.

Також однією з причин, щоб звернутись до психолога, може бути циклічність у життєвих невдачах людини. Тобто невдалі особисті стосунки, які закінчуються схоже, або циклічні виклики на роботі чи під час пошуку роботи можуть означати, що в людини є установка чи упередження, які потрібно дослідити і розвіяти, прийняти, пережити чи ліквідувати спільно зі спеціалістом.

Всеукраїнський день психолога вже традиційно відзначається 23 квітня. Протягом останнього сторіччя психологія пройшла дуже стрімкий шлях розвитку. За відносно невеликий проміжок часу психологи всього світу змогли накопичити величезний багаж знань про поведінку людини, про її стани та почуттях, про самопізнання та соціальні ролі. Знаменитий психолог минулого століття Жан Піаже передбачав, що у XXI сторіччі психологія стане провідною наукою, і його прогноз починає справджуватися. Найбільший розвиток професія психолога отримала в США, Великобританії, Франції, Німеччині, Австрії, Швейцарії.

 

Засідання опорної кафедри

опубліковано 17 квіт. 2018 р., 06:02 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

13 квітня на кафедрі психології та філософії ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» відбулась нарада профільних кафедр вищих медичних закладів освіти України з навчальних дисциплін «Експериментальна психологія та психодіагностика», «Основи психотренінгу», «Психомоторика», «Психологія обдарованості» підготовки фахівців за спеціальністю «Медична психологія».

На он-лайн засіданні опорної кафедри психології та філософії обговорювались питання доцільності оновлення (внесення доповнень) програм профільних дисциплін «Експериментальна психологія та психодіагностика», «Основи психотренінгу», «Психомоторика», «Психологія обдарованості» з урахуванням сучасних досягнень медичної та фармацевтичної галузей, досвіду викладання цих дисциплін та підсумків атестації випускників у 2017 році; планування роботи однопрофільних кафедр з навчальних дисциплін «Експериментальна психологія та психодіагностика», «Основи психотренінгу», «Психомоторика», «Психологія обдарованості» підготовки фахівців за спеціальністю 225 «Медична психологія» на 2018 – 2019 н. р.; розробка і впровадження в навчальний процес новітніх комплексів навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін «Експериментальна психологія та психодіагностика», «Основи психотренінгу», «Психомоторика», «Психологія обдарованості» відповідно до сучасних досягнень медичної та фармацевтичної галузей.У засіданні взяли участь завідувач кафедри, професор Борисюк А.С.(Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», кафедра психології та філософії), завідувач кафедри, професор Пшук Н. Г.(Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, кафедра медичної психології та психіатрії з курсом післядипломної освіти), доцент 
Камінська А.О. (Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, кафедра медичноїпсихології та психіатрії з курсом післядипломноїосвіти), доцент Городнова Н.М. (Київський національний медичний університетім. О. О. Богомольця, кафедра загальної і медичної психології та педагогіки), доцент Тимофієва М.П. (Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», кафедра психології та філософії), кандидат психологічних наук, старший викладач Любіна Л.А. (Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», кафедра психології та філософії), кандидат психологічних наук, викладач Осипенко В.А. (Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», кафедра психології та філософії).   

На он-лайн засіданні опорної кафедри психології та філософії обговорювались питання доцільності оновлення (внесення доповнень) програм профільних дисциплін «Експериментальна психологія та психодіагностика», «Основи психотренінгу», «Психомоторика», «Психологія обдарованості» з урахуванням сучасних досягнень медичної та фармацевтичної галузей, досвіду викладання цих дисциплін та підсумків атестації випускників у 2017 році; планування роботи однопрофільних кафедр з навчальних дисциплін «Експериментальна психологія та психодіагностика», «Основи психотренінгу», «Психомоторика», «Психологія обдарованості» підготовки фахівців за спеціальністю 225 «Медична психологія» на 2018 – 2019 н. р.; розробка і впровадження в навчальний процес новітніх комплексів навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін «Експериментальна психологія та психодіагностика», «Основи психотренінгу», «Психомоторика», «Психологія обдарованості» відповідно до сучасних досягнень медичної та фармацевтичної галузей.                                                                                                               



1-10 of 159