Головна‎ > ‎

Новини

Вебінар «Школи психотерапії: історичний огляд і можливості інтеграції з позитивною крос-культурною психотерапією»

опубліковано 18 трав. 2020 р., 07:12 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 4 черв. 2020 р., 03:53 ]

    
   
Українським інститут позитивної крос-культурної психотерапії і менеджменту 
спільно з Українською асоціацією позитивної психотерапії 
13 травня було проведено вебінар «Школи психотерапії: історичний огляд і можливості інтеграції з позитивною крос-культурною пстхотерапією».
        Під час зустрічі було розглянуто виникнення і розвиток методів психотерапії в історичній перспективі, коротко описано основні положення кожного методу і була здійснена спроба дослідити можливості їх інтеграції з позитивною психотерапією. Зокрема, порівняльний аналіз був здійснений з такими напрямками: психоаналіз та юнгіанство, когнітивно-поведінкова терапія, транзактний аналіз, гештальт-терапія, інтегративна психотерапія Р. Ерскіна, екзистенційний аналіз.

        З метою підвищення професійних якостей у студентів спеціальності «Медична психологія» доцент Павлюк О. І. запросила їх до участь у вебінарі.

        Позитивна психотерапія – це новітній гуманістичний напрямок сучасної психотерапії, офіційно визнаний Європейською Асоціацією Психотерапії (EAP) у 1996 році.
        Назва Позитивної психотерапії походить від лат. positum, що значить “даний”, “фактичний”, “дійсний”, “той, що є насправді”.
У Позитивній психотерапії зазначається, що хвороби, конфлікти, стреси, життєві негаразди є даністю життя кожної людини і це треба визнавати. І, поруч з цим, корисно визнавати, що людина наділена здібностями, завдяки яким здатна знаходити рішення найскладніших проблем та втілювати їх у життя. Це також даність життя кожної людини.“Якщо існує проблема — то існує і її вирішення”.
        Позитивна психотерапія наголошує на цілісному баченні життя людини (холістичний підхід)та оптимістичному сприйнятті її природи (позитивна концепція людини), з врахуванням всіх дійсних її складових.
        Основними складовими методу Позитивної психотерапії є:
        - Positum-підхід, що базується на принципі надії по відношенню до конструктивної природи людини, її здібностей та можливостей вирішувати власні проблеми;
        - Психодинамічний диференційний аналіз змісту конфліктів, що базується на принципі гармонізації актуальних та базових здібностей “Знати” та “Любити”;
        - 5-крокова стратегія психотерапевтичної допомоги на основі принципу консультування, у процесі якого клієнти вчаться самі допомагати собі.
 
 
 

«Ігри, в які грають люди. Трансактний аналіз Е. Берна» (науково-практичний семінар)

опубліковано 14 трав. 2020 р., 01:04 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

16 травня в Україні відзначається професійне свято працівників науки – День науки. Він встановлений Указом Президента від 14 лютого 1997 № 145/97.

        Україна – держава з високим рівнем освіти і науки. Вся українська наукова спільнота  має давні традиції: знаходить для себе час на свято і проводить наукові зібрання, семінари, круглі столи, конференції. У професійне свято ми поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх вчених і наукових співробітників. Здоров’я Вам і нових досягнень! Успіхів у роботі і щастя в особистому житті!

7 травня 2020 року до Дня науки в Україні доцент Марина Тимофієва разом зі співробітниками бібліотеки БДМУ провели он-лайн науково-практичний семінар  «Ігри, у які грають люди. Трансактний аналіз Е. Берна», до 110-річчя від дня народження,  зі студентами І курсу спеціальності «Медична психологія»

Маша Данилова, Світлана Тулевська підготували презентацію про американського психолога і психотерапевта  Еріка Берна, під час якої ознайомили учасників наукового семінару з  біографією Всесвітньо відомого психолога, висвітили етапи становлення його як психоаналітика та психотерапевта,  закцентували увагу на роках активної роботи та відомих публікаціях.

Світлана Тулевська надала студентам інформацію, щодо наявності літератури (втому числі і електронної) в бібліотеці БДМУ, а також підготувала посилання на сучасні публікації на тему Трансактного аналізу.

Доц. Марина Тимофієва розкрила основні ідеї трансактного аналізу Е. Берна, структуру особистості, яка включає три его-стани «Я»: Батько, Дитина, Дорослий та спеціальну термінологію: гра, погладжування й удари, трансакції, заборони і ранні рішення, життєвий сценарій, життєві установки. Наведена позиція психолога як вчителя та експерта й активна позиція клієнта в корекційному процесі. Розкрито техніку сімейного моделювання, аналіз трансакцій, життєвого сценарію.

Застосування трансактного аналізу  формують основу комунікації, сприяють підтвердженню вибраних людиною ролей і зміцненню життєвої позиції.

Розкрито поняття сценарію – життєвого плану, що нагадує спектакль, в якому особа вимушена грати певну роль. Сценарій безпосередньо залежить від позицій, прийнятих в дитинстві, і записується в Его-стан Малюка через транзакції, які відбуваються між батьками і дитиною. Часткою сценарію є психологічні ігри, “в які грають люди” (Е. Берн). Згідно Берну, майже вся людська діяльність запрограмована життєвим сценарієм, що започатковується в ранньому дитинстві.

Під час науково-практичного семінару студенти мали можливість закріпити теоретичний матеріал техніками Трансактного аналізу.

Доц. Марина Тимофієва зауважила про когнітивний аспект методик Трансактного аналізу для особистісного росту і які дозволяють студентам вийти за межі неусвідомлюваних шаблонів поведінки і отримати можливість нової довільної поведінки.


V Міжнародна науково-практична конференція студентів та молодих учених. Секція N7 «Феномен позитивної мотивації до навчання: соціально-психологічні чинники»

опубліковано 12 трав. 2020 р., 03:41 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 12 трав. 2020 р., 03:57 ]

5-6 травня у БУКОВИНСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ пройшла V Міжнародна науково-практична конференція студентів та молодих учених, присвячена актуальним питанням МОТИВАЦІї В СИСТЕМІ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ. Викладачі кафедри психології та філософії були членами журі на 
секції N7 «Феномен позитивної мотивації до навчання: соціально-психологічні чинники».
Доцент Марина Тимофієва як головуючий секції зауважила, що проводячи традиційно цей захід, наш Університет виходить із того, що виховання у майбутніх фахівців самостійності, творчого мислення та відповідальності є основним завданням вищих навчальних закладів України та світу.
Доцент Олеся Павлюк переконана, що професійна дискусія та обмін досвідом дадуть новий імпульс подальшому розвитку та саморозвитку студентства та студентського самоврядування.
Студентка СПЕЦІАЛЬНОСТІ «МЕДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ» БУКОВИНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, Катерина Зрибнєва (науковий керівник ст. викл. Любіна Любов Анатоліївна)  проаналізувала мотивацію навчання студентів у вигляді ієрархічної структури і зазначила, що найвищим щаблем піраміди мотивації є САМОРОЗВИТОК.
Важливо, що молоді науковці досліджують в тому середовищі де є волонтерами такими як Олена Жалдак (науковий керівник к. філос. н., доц. Ющенко Ю.П.). Представила аспекти академічної та соціальної інтеграції як фактору позитивної мотивації до навчання.
 Шах Дхрувіл (науковий керівник Павлюк Олеся Ігорівна) здійснив надзвичайно важке дослідження теорій мотивацій, де вони розглядались відповідно до 4 компонентів (очікування - цінність та інтринсивна-екстринсивна мотивація). Такий двовимірний підхід дозволив здійснити порівняння як в межах однієї теорії, де ідентифікувались основні їх особливості, так і компаравістику між різними теоріями мотивації.
Доповіді наукової секції №7 «Феномен позитивної мотивації до навчання: соціально-психологічні чинники» були на високому рівні та широко розкрили структурні компоненти професійної мотивації.
Плідна робота конференції залишила тільки позитивні враження і, як сподіваються організатори та учасники, дасть поштовх до подальших перспективних наукових досліджень.
 
 
  


Ст. викл. Любіна Л. А. провела студентський науковий семінар онлайн до Дня науки в Україні «Найвідоміші експерименти світової психології»

опубліковано 12 трав. 2020 р., 02:29 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

7 травня 2020 року на кафедрі психології та філософії було проведено студентський науковий семінар онлайн до Дня науки в Україні «Найвідоміші експерименти світової психології» (модератор: к.психол.н., ст. викл. Любов Любіна). 
Он-лайн зустріч було присвячено аналізу та обговоренню найвідоміших експериментів у світовій психології та їх впливу на розвиток та формування суспільної думки відносно актуальних соціально-психологічних процесів в Україні та світі. 
У науковому засіданні взяли участь к.психол.н., старший викладач Любов Любіна, к.психол.н., викладач Вікторія Осипенко та студенти першого курсу, спеціальності 225 «Медична психологія».
Студенти презентували власні роботи, для більшої доступності та цікавості виступів доповіді учасників супроводжувалися мультимедійними презентаціями. Куземко Ілона підготувала цікаву та насичену презентацію на тему «Стенфордський тюремний експеримент Філіпа Зімбардо», Стойка Владислав представив аудиторії цікаві дані на тему «Вивчення поведінки особистості в групі (вплив типів лідерства на поведінку членів групи) – експеримент Курта Левіна», Проніна Олександра проаналізувала ефект виникнення соціальної ліні, представивши доповідь на тему: «Ефект соціальної ліні (ефект Рінгельмана)». Учасники семінару мали можливість обмінятись думками та враженнями відносно представлених результатів найвідоміших експериментів, а також проаналізували їх значення щодо сучасних проблем теорії та практики психологічної науки.
 
 



 

Доцент О. Павлюк виступила з лекцією на регіональній онлайн-школі для педагогів і батьків

опубліковано 8 трав. 2020 р., 02:30 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 8 трав. 2020 р., 02:31 ]

У рамках регіональної онлай-школи для педагогів і батьків з підвищення медіаграмотності та цифрової компетентності, яка ініційована Департаментом освіти і науки ОДА та організовується Інститутом післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області,  7 травня доцент кафедр психології та філософії БДМУ Олеся Павлюк прочитала лекцію на тему «Виклики, які ставить карантин та нова освітня реальність перед батьками» та провела онлайн майстер-клас.

Основне завдання лекції було донести до батьків, що глобальна мета карантину – це вижити. Тому все повинно бути направлено саме на здоров’я, і цьому не повинно перешкоджати навчання. Кожна сім’я виділяє на навчання стільки часу, скільки може, адже ресурси у школярів різні. В одних достатні навички самоорганізації, вони увійшли у карантин з тим, що можуть навчатися без контролю ззовні. Іншим потрібно, щоб батьки були залучені до процесу виконання завдань. Батькам варто прийняти той рівень самоорганізації, на якому знаходиться їхня дитина, і те, скільки вона потребує від батьків залученості у процес навчання.

Доцент Олеся Павлюк наголосила, що зараз діти, так само як і дорослі, перебувають у напрузі. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень, тому потребують батьківської підтримки і очікують від батьків психологічної допомоги. Якщо батьки намагаються бути в контакті зі станом дитини і її почуттями, чесно говорять про те, що з нами відбувається, то це найкращий прояв підтримки.

Важливо усвідомити, що школа – це не все життя дитини, особливо зараз. Діти і без того відчувають себе незрозуміло за що покараними, тому день не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань. 

Особливу увагу лектор приділила питанню дистанційного навчання школярів середньої школи, адже під час підліткової кризи зазвичай страждає навчальна мотивація, тому що в мозку в цей час інші завдання. Підлітковий вік – це час, коли мозок складно сприймає нову інформацію. Крім того, на пубертатний вік припадає криза самотності, криза особистості – а зараз, під час карантину вони взагалі обмежені у спілкуванні. Підлітку важливо, щоб батьки бачили в ньому авторитетну фігуру. Тому, якщо перекласти на нього частину родинної відповідальності, якщо він готовий її взяти, – це буде внесок у стосунки, і у відчуття вагомості самим підлітком.

Оскільки у цьому віці відбувається емансипація від дорослих, потрібно запитувати у підлітка, як краще облаштувати його робоче місце. І тут, оскільки ми маємо справу із супротивом, можливо, підліток вирішить робити уроки на підлозі, лежачи. Треба поставитись до цього з розумінням – тоді він відчує повагу до особистого простору.  Якщо підліток відчуває, що його контролюють – він буде бунтувати.

Також звично, що підлітки чинять опір материнській фігурі. Якщо мама ще й починає керувати його навчанням – це вдвічі гірше. Тому було б чудово разом із підлітком обрати та встановити певний звуковий сигнал, який кличе його робити уроки. Так можна організувати весь денний розклад.

Учні старшої школи вже націлені на результат. Якщо дитина нормально розвивається і дорослішає, у неї вже формується внутрішня мотивація до навчання. Така дитина буде сама шукати, де ще знайти інформацію, яка їй потрібна. Тут батьки можуть допомогти, розповідаючи про онлайн-курси, різні джерела інформації з питань, що цікавлять дитину.

«Якщо ви бачите, що дитина – вмотивована і відповідальна, то потрібно слідкувати, щоб вона відпочивала і перемикалась на різні види діяльності», –  зазначає психолог. У дітей старших класів може бути більша, ніж зазвичай, потреба в комп’ютерних іграх, де скидається напруга. Ідеально, якщо є правило: наприклад, 40 хвилин гри на комп’ютері, а потім 15 хв виконання стрибків чи інших фізичних вправ. Потрібно, щоб діти задіювали тіло, тому що йому зараз не вистачає уваги.

Вкінці Олеся Павлюк дала поради як говорити з дітьми про епідемію,адже діти відчувають тривоги та страхи дорослих, тому розмовляти на складні теми з ними обов’язково потрібно, не замовчуючи важких питань і не ігноруючи цікавість дитини.

 
  



Науковий семінар «Студентський фактор в модернізації вищої освіти: засади студентоцентризму»

опубліковано 5 трав. 2020 р., 01:17 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 18 трав. 2020 р., 01:21 ]

      
         
4 травня доцент кафедри психології та філософії Олеся Павлюк провела науковий семінар на тему «The student factor in the modernization of higher education: the grounds of student-centeredness» (Студентський фактор в модернізації вищої освіти: засади студентоцентризму) з нагоди Дня науки. У заході взяли участь іноземні студенти 1 курсу спеціальності «Медицина» 
 і студенти спеціальності "Медична психологія" та викладачі кафедри психології та філософії.
        За умов традиційного навчання, роль викладача зводиться до трансляції знань з послідуючим контролем засвоєної інформації. Таким чином, ключові навички у більшості випадків формуються не в процесі навчання, а в процесі практичної діяльності студента як випускника – на робочому місці.
        Доц. О. Павлюк зауважила, що за умови використання студентоцентрованого підходу відбувається посилення ролі студента як учасника процесу навчання – від пасивного слухача, до активного, який може частково впливати на процес отримання знань, компетенцій і навичок.
        Іноземні студенти дискутували, що з практичної точки зору в основу студентоцентрованого навчання покладено ідею максимального забезпечення студентами їх шансів отримати перше місце на ринку праці, підвищення їхньої «вартості» у працедавців, задоволення тим самим їх актуальних потреб останніх.
        Однак, деякі учасники круглого столу звернули увагу, що повна передача права на визначення пріоритетів у навчанні у студентське середовище може становити певну загрозу освітньому процесу, через відсутність досвіду у студентів щодо майбутніх практичних компетенцій, так і щодо ефективних освітніх методик та отримання знань.
        За даних умов відбувається перетворення викладача із носія знань у тренера, організатора і консультанта в навчальному процесі, який не просто передає знання, а формує у студента попит на отримання та поглиблення отриманих вмінь і навичок, стимулює процес отримання та усвідомлення інформації.
 
 


Дистанційне навчання – нові кроки в науково-педагогічній діяльності кафедри психології та філософії Буковинського державного медичного університету

опубліковано 30 квіт. 2020 р., 00:22 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

Нововведення, або інновації, характерні для будь-якої професійної діяльності людини, а тому стають предметом вивчення та аналізу, а для викладачів сміливого та професійного впровадження в навчальний процес.

Забезпечення безперервності освіти є викликом часу та соціальним замовленням суспільства. Дистанційна форма навчання в Буковинському державному медичному університеті забезпечує постійний освітній професійний ріст особистості, відкриває студентам доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищує ефективність самостійної роботи, дає зовсім нові можливості для творчості, знаходження і закріплення різних професійних навичок, а викладачам дозволяє реалізовувати принципово нові форми і методи навчання.

В.о. зав. кафедри психології та філософії доцент Тимофієва Марина Пилипівна зауважила, що швидкий перехід на дистанційне навчання під час карантину підкреслив майстерність та професійну компетентність наших викладачів. Активність дій, професіоналізм, згуртованість колективу – це ті людські здібності та риси, які є в команді.

 Під час карантину дотримуємось робочого плану кафедри: проводимо засідання кафедри, вносимо питання які необхідно вирішувати в нових умовах дистанційного навчання; ділимось досвідом, взаємовідвідуємо практичні та семінарські заняття, відкриті лекції, які були заплановані на березень і квітень; організовуємо онлайн-акції та тематичні зустрічі зі студентами, проводимо кураторські години, з ущільненим графіком особливо для іноземців.

 Викладачі кафедри психології та філософії під час   ДН використовують педагогічні технології: методологію індивідуальної роботи зі структурованим навчальним матеріалом, представленим в електронному вигляді; інформаційні технології: створення, передачі та збереження навчальних матеріалів, організації і супроводу навчального процесу дистанційного навчання (ДН). Використовуємо інструменти спілкування під час ДН: MOODLE, відео чат, електронну пошту, соціальні мережі, хмарні сервіси, Jamboard тощо.

При контролі знань під час дистанційного навчання використовуються такі методи педагогічного контролю як: тестовий, письмовий (наприклад, написання есе, що відсилаються викладачеві через Інтернет-технології або спілкування студента через чат з викладачем і групою); усний (наприклад, використання аудіо- та відеоконференцій). Даний метод дозволяє вирішити проблему особистісного контролю знань, адже при дистанційному навчанні може виникнути ситуація, що за студента вирішує завдання інша людина. Для підвищення ефективності контролю знань та умінь студентів у дистанційному навчанні потрібно використовувати сукупність різних видів та методів педагогічного контролю.

Під час ДН потрібно не лише збирати зворотний зв’язок від студентів, а й надавати їм свій: що виконано добре, над чим варто попрацювати, де найближча зона розвитку студента. Намагатись надавати більше підтримки, ніж критики, вони й так страждають від вимушеної соціальної ізоляції. Варто враховувати індивідуальні здібності, потреби, темперамент студента.

Під час спілкування зі студентами завжди відчуваєш їх настрій. Як під час традиційного навчання (особливо в період адаптації студентів)  так і зараз виникає потреба у проведенні психологічних індивідуальних консультацій. Тому проводимо онлайн-консультації для підтримки психологічного здоров’я наших студентів.



Кандидт політ.н., доцент Павлюк О.І. поділилась своїм досвідом. Давати відкриті заняття дистанційно, зауважила вона, мабуть, навіть легше  - скинув посилання на пошту і будь-хто бажаючий можу долучитись. Звісно он-лайн пари – це зовсім інший формат освітнього процесу. Оскільки пари з філософії для іноземних студентів ведуться по 2 групи разом, то прийшлось адаптовуватись та використовувати різні методи навчання і форми опитування. Обовязково даю індивідуально кожному завдання напередодні – часто це творчі доповіді чи ессе. Після виступу кожен бажаючий може задати запитання до доповідача, нерідко виникають запеклі дискусії. Також після доповіді кожен отримує по 2 запитання, які стосуються всієї теми семінару. Тому дуже легко визначити як студент орієнтується у темі і чи взагалі готовий до заняття. Використовуючи Google Meet, студенти чудово презентують доповіді та презентації онлайн, транслюючи їх безпосередньо у відеоконференції. Дуже подобається як іноземні студенти готують творчі завдання з філософії – у них інше світоглядне бачення звичних для нас речей. Студенти з Індії, Сирії, Єгипту, Гани часто висловлюють контраверсійні думки у своїх презентаціях і ми обговорюємо їх на парі. Тому обов’язково на кожну тему розробляю контрольні запитання, питання для дискусії, які часто є провокативними, ситуативні задачі та готую наочність.

За допомогою MOODLE є можливість протестувати всіх одночасно під час заняття, адже на платформі є функція регулювання і обмеження у часі, а також опція «Повноекранний режим з Javascript безпекою», яка відкриває вікно тесту на весь екран і закриває інші вікна, не допускаючи навігаційне управління. При цьому недоступні команди: копіювати, вставити та контекстне меню, а також блокується  доступ до інших програм. Постійно користуюсь цією опцією, щоб мінімізувати списування під час тестування. Крім того функція випадкового відбору питань дозволяє, щоб студенти, які, до прикладу, проживають у одній кімнаті в гуртожитку, отримували інші питання при проходженні одного і того ж тесту. І найприємніше – не потрібно довго перевіряти відповіді, адже MOODLE виконує статистичну обробку результатів тестування і виводити ці результати у таблицю.

 Для підтримки зв’язку, нагадування та комунікації із студентами також використовую Viber , Telegram та  WhatsApp. Студенти сумлінно виконують завдання та хочу відзначити 100% відвідуваність інтернет-пар, адже до них можна підключитись, не виходячи з дому, маючи лише доступ до інтернету.



Заступник з навчальної роботи кафедри, к.психол.н., ст.викл. Любіна Л.А.  підкреслює, що в умовах дистанційного навчання науково-педагогічний персонал кафедри активно поєднує викладацьку роботу із науковою діяльністю, що сприяє підвищенню рівня ефективності навчального процесу, удосконаленню змісту навчання із урахуванням сучасного стану і тенденцій розвитку вищої медичної освіти в Україні, впровадженню новітніх форм освітньої підготовки фахівців, покращенню методики викладання тощо.

Вимушені зміни, що відбуваються в системі вищої освіті, зумовлені карантинними заходами висунули вимоги до перебудови всіх форм навчального процесу: організаційних, змістових, структурних, комунікативних тощо. Ці та інші питання є предметом розгляду на засіданнях кафедри психології та філософії. Зокрема, 15 квітня 2020 року на черговому засіданні кафедри ст.викл. Любіна Л.А. представила актуальне питання сьогодення на тему: «Інтерактивна лекція як сучасна форма викладання навчальної дисципліни». Доповідачка зауважила, що історично лекція для студента була основним джерелом нової інформації і лектор був носієм цієї інформації. Тому традиційно лекція пов’язувалась з конспектуванням матеріалу, над яким студентові необхідно було подальше працювати. Оскільки написання навчальних посібників і їх видання було складним і тривалим процесом, матеріал в посібниках піддавався старінню, тому лектор був носієм найновішої інформації, що підвищувало цінність конспектів. Засвоєння інформації залежало від уміння лектора подати матеріал і здатності студента його сприйняти і законспектувати.  У наш час ситуація кардинально змінюється, що призводить до змін у структурі навчального процесу. Комп’ютеризація дала якісно нові можливості доступу до інформації і для розвитку навчального процесу, тому те, що вчора було недоступним, сьогодні стає загальноможливим. За таких умов стають неминучими зміни у структурі всіх видів занять, зокрема й лекційних. Реалізація завдань удосконалення освіти у вищому навчальному закладі потребує впровадження інтерактивних методів навчання на всіх етапах навчального процесу. Інтерактивна лекція дозволяє поєднати керуючу роль викладача з високою активністю студентів на основі використання сучасних інтерактивних технологій. Перевагами інтерактивної лекції є можливість опрацювання великого масиву інформації, налагодження оперативного зворотного зв’язку зі студентами, інтенсифікації педагогічної праці, мобілізація мислення, знань та умінь студента, реалізація інтерактивних методів навчання, досягнення високих результатів навчальної діяльності.



17 квітня 2020 року к.психол.н., ст.викл. Любіна Л.А. провела відкрите семінарське заняття з навчальної дисципліни «Історія психології та сучасні напрямки у психології» для студентів 1 курсу, медичного факультету №4, спеціальності 225 «Медична психологія» на тему: «Аналітична психологія Карла Юнга. Індивідуальна психологія Альфреда Адлера». Заняття проводилось з використанням інтерактивних форм роботи, студенти відповідали на запропоновані до теми запитання за допомогою інтерактивної техніки «мікрофон», зміст якої полягає у тому, що кожний студент мав можливість висловлюватись швидко по черзі відповідаючи на запитання й передавати уявний «мікрофон» своїм товаришам по групі. Перевагами цього методу є висока активність студентів, що полегшує викладачу можливість оцінити їх знання на семінарському занятті. Студенти також мали можливість презентували свої доповіді у вигляді презентацій Power Point, з подальшим колективним обговоренням та активною дискусією. Детальний розбір проведеної роботи дозво­лив визначити найбільш раціональні ідеї та рішення, зробити наголос на сильних сторонах обговорення, позитивних результатах.

Доцент Скакун І.О. поділився досвідом проведення пари та представив колективу 10 квітня відкрите семінарське заняття  для спеціальності «Медицина», 1 курс 13-14 групи на тему: «Тенденцій сучасної філософії». Переведення одразу виключно на дистанційну форму роботи викликало певні незручності. Однак, спільні зусилля керівництва університету, професорсько-викладацького складу та студентства дозволяють констатувати головне – якість освіти в БДМУ в нових умовах на належному рівні.

К. філос. н. Слубська А.Я. проводить заняття зі студентами коледжу БДМУ, підкреслила, що студенти з відповідальністю готуються до занять. Під час дистанційного навчання використовуються ті інтернет-ресурси до яких раніше не звертались, пошуковий процес інформації у студентів покращився. Після доповідей студентів та представлених  презентацій активні обговорення, які підвищують рівень засвоєння знань. 



Свій коментар щодо напрямків дистанційного навчання надала к .психол. н., викладач Осипенко В.А.: «Студенти відмічають можливість більшого використання наочного та стимульного  матеріалів, використання аналізу, синтезу й порівняння  переваг і недоліків віртуального спілкування і його складових на власному досвіді, що формує практичні вміння та навички. Варто відмітити, що на «Основах психотренінгу» особлива увага, в сучасних умовах, була приділена поняттям і формам дистанційної роботи лікаря-психолога: онлайн-тренінги, вебінари, майстер-класи. Розглянуто особливості організації, формування та функціонування віртуальних тренінгових груп тощо, проте відчутним для студентів є брак «живого спілкування» та можливості «живої» рефлексії.

13.04.2020р. було проведено відкриту пару (практичне заняття)  з навчальної дисципліни «Основи психотренінгу» для студентів 4к., 1 гр., сп-ть «Медична та психологічна реабілітація» на тему «Компоненти тренінгу» для слухачів «Школи молодого викладача» та викладачів кафедри психології та філософії. Відкрита пара об’єднала понад 20 гостей – співробітників БДМУ. З привітанням до всіх присутніх звернулась керівник «Школи молодого викладача», проректор з науково-педагогічної роботи та виховання БДМУ доц. Зорій Н.І.

Під час пари використовувались різні форми роботи та контролю знань студентів, всіх учасників відкритого заняття було під’єднано до Jamboard для виконання практичних завдань. Більшість практичних завдань була направлена на формування критичного мислення, розвиток вмінь та навичок психолога-тренера у складних (кризових) ситуаціях під час організації тренінгу.  

Щотижня (на початку карантину двічі на тиждень) проводяться кураторські години зі студентами 47 гр., 3 курс, мед. фак. №3. Під час кураторських годин здійснюється психологічна підтримка для іноземних студентів, які цьогоріч складатимуть ліцензійований іспит «КРОК», надається необхідна інформація від адміністрації університету та деканату медичного факультету№3: щодо поведінки студентів під час карантину, навчального процесу, онлайн-відробіток, користування eznew. Проінформовано студентів групи про можливості отримати консультацію лікаря  та медичну допомогу для студентів-іноземних громадян (в гуртожитку БДМУ №4), систематично обговорюються питання навчальної діяльності, основних труднощів дистанційного навчання та життя в обмежених умовах, наголошується про необхідність дотримання організації часу, режиму роботи та відпочинку студентами. Окрім того, з кураторською групою було проведено два тренінгових заняття на теми «Мої ресурси» (26.03.2020р.) та «Значення досвіду у формуванні особистості майбутнього лікаря»  (13.04.2020р.).

Cоціально-психологічний проект «ТЕРИТОРІЯ ЗУСТРІЧІ»/«THE LOCATION» для студентів 1-6 курсів БДМУ з українською та англійською мовами навчання продовжує свою роботу (ведучі – викл. Осипенко В.А.// гол. куратор мед. фак. №3 Гарвасюк О.В. Проведено чотири тренінги у форматі відеозустрічей Hangouts Meet: 02.04.2020р. – перший онлайн-тренінгу «Social distancing physical distancing + social solidarity», друга онлайн-зустріч «Щастя – можливість вибору» відбулась 09.04.2020р., 16.04.2020 р. проведено третій онлайн-тренінг на тему «Вміння працювати в команді». Деталі за посиланням: https://www.bsmu.edu.ua/news/coczialno-psihologichnij-proekt-teritoriya-zustrichi-the-location-prodovzhu%D1%94-svoyu-robotu-u-novomu-formati/ 23.04.2020р. – проведено тренінг на тему «Етнічна ідентичність як шлях до толерантності». Такий формат підтримує мульти-етнічний простір студентів БДМУ з України, Йорданії, Польщі, Індії, Гани тощо.

30.03.2020р. взяла участь у прямому ефірі медійної плаформи  #ShpaltaTalks, в якому дано інтерв’ю психолога на тему: «Як не зійти з розуму, сидячи вдома», який набрав  8 689 переглядів. Посилання: https://www.facebook.com/shpalta.media/videos/233423341133145/UzpfSTEwMDAwODMwMzUzOTMzNTozMDYwNjExMjk0OTk0MTQ6MTA6MDoxNTg4MzE2Mzk5OjE3NTMwMjQ5NjcxMTMxMjc1MDM/

30.03.2020р. в співавторстві з в.о. завідувача кафедри психології та філософії, доцентом Тимофієвою М.П.  підготовлено та опубліковано статтю на тему: «Як потурбуватися про психічне здоров’я у тривожні часи», в якій висвітлено  питання особливостей життя з тривогою, захисту психіки і  здоров’я, «інформаційної психогігієни» та турботи про себе, наданні  рекомендації щодо психологічного здоров’я. Посилання: https://www.bsmu.edu.ua/blog/yak-poturbuvatisya-pro-psihichne-zdorovya-u-trivozhni-chasi/?fbclid=IwAR1AoZS1Tm6LGqLoTwZ7dQiNZtbp8Wk_9AXdv_tztirSNZV_6Bpf1-uHEHU



Лекція для слухачів Школи молодого викладача на тему: «Психологічні особливості студентського віку»

опубліковано 29 квіт. 2020 р., 23:50 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

29 квітня 2020 року к.пс.н., ст.викл. кафедри психології та філософії Любіна Любов для слухачів Школи молодого викладача презентувала лекцію на тему: «Психологічні особливості студентського віку». На зустрічі були присутні проректор з науково-педагогічної роботи та виховання доц. Зорій Ніна Іванівна та викладачі університету. На початку зустрічі лектор зауважила про актуальність цілісного розуміння закономірностей психологічного, психічного та соціального розвитку студентів, знання їх індивідуальних особливостей в контексті організації та вдосконалення системи безперервної освіти. Ці знання забезпечують реалізацію комплексного підходу до організації освітньої діяльності студентів та сприяють досягненню високого рівня їх науково-практичної підготовки. На лекції було представлено психологічні особливості  психічної та пізнавальної діяльності студента, проаналізовано психофізіологічні та соціальні детермінанти розвитку його психіки на всіх щаблях навчання від першокурсника до випускника вищої медичної школи. Лектором також було проаналізовано загальнопсихологічні особливості розвитку особистості сучасних студентів, характерні зміни у їх мотиваційній сфері, в системі ціннісних орієнтацій, потребах та інтересах, мотивах поведінки у зв’язку з завданнями професіоналізації та соціалізації. Під час обговорення були порушені питання про формування ідентичності в студентському віці та особливості розвитку «Я-концепції» (динамічної системи уявлень людини про себе) як ядра особистості студента. Окрему увагу було зосереджено на тих суперечності та кризах, які актуальні в студентському віці, а також чинники швидкої й оптимальної адаптації студентів до нових умов освітнього закладу. 
  

Приурочена до Дня психолога он-лайн зустріч у форматі круглого столу на тему: «Психологія сьогодення: крізь призму сучасності» (модератор: к.психол.н., ст.викл. Любіна Л.А.)

опубліковано 24 квіт. 2020 р., 04:30 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

З нагоди святкування на кафедрі психології та філософії 
23 квітня за участю студентів спеціальності «Медична психологія» та викладачів було проведено он-лайн зустріч у форматі круглого столу на тему«Психологія сьогодення: крізь призму сучасності» (модератор: к.психол.н., ст.викл. Любіна Л.А.)
На заході обговорювались питання актуальності психологічної професії у кризовий період пандемії в якому перебуває сучасна світова спільнота і наша країна, а саме про вимоги, що висуваються до фахівців у зв’язку з ситуацією в країні.

З привітальним словом на початку зустрічі виступила в.о. зав. кафедри психології та філософії доцент Тимофієва Марина Пилипівна, яка привітала всіх студентів і колег з професійним святом і зауважила про важливість такого заходу, що надає можливість ділитись досвідом, сприяє розширенню та поглибленню знань студентів майбутніх лікарів-психологів, розвитку в них інтересу до цієї науки, збагачує знання про внутрішній світ власної особистості та особистості інших людей, актуалізує прагнення до самопізнання, розкриття творчого потенціалу, а також створює позитивний святковий настрій.

Із актуальними питаннями сьогодення виступили студенти першого курсу спеціальності 225 «Медична психологія», зокрема Савула Влада презентувала доповідь на тему: «Абрахам Маслоу: секрети успіху особистості», Вачіль Павліна – «Барєри сучасного спілкування між людьми»Зрибнєва Катерина «Короновірусна психологія» про психологію поведінки людей в умовах карантину під час пандемії COVID-19Стойка Владислав «Значення мови тіла у ефективному спілкуванні між людьми».

Проректор з науково-педагогічної роботи та виховання доцент Зорій Ніна Іванівна визначила роль професії психолога у сучасному кризовому українському суспільстві  та підкреслила велику практичну роботу проведену викладачами кафедри психології та філософії, співробітниками Медико-психологічного центру для покращення психологічного та психічного здоров’я студентів БДМУ.

Саме практичний досвід викладацького складу кафедри психології та філософії є основою професійного зростання студентів, які навчаються за спеціальністю «Медична психологія».  Багато успішних проектів кафедри реалізуються в різноманітних виховних заходах, які проводяться в університеті.

З короткою доповіддю про кризову психологічну допомогу та особливості її надання в цей період  виступила к.психол.н., викладач кафедри психології та філософії, практичний психолог Осипенко Вікторія Анатоліївна. Доповідач закцентувала увагу учасників онлайн-зустрічі на тому, що психолог-консультант є джерелом емпатії, прийняття та підтримки для клієнта, а сам процес кризового консультування включає в себе такі важливі компоненти, як забезпечення допомоги, стабілізацію і ресурси. Опинившись в сучасних умовах психолог-консультант повинен чітко пам’ятати про дотримання власної психогігієни, а саме поновлення ресурсів, якісний відпочинок, самоспостереження та дотримання екологічності стосунків.


Під час обговорення к.психол.н., доцент Тимофієва Марина Пилипівна підняла питання психосоматики як міждисциплінарного напряму психології, психотерапії та загальної медицини. Поділилась досвідом з колегами та студентами, щодо роботи з тілесними симптомами через психіку. Підкреслила необхідність в роботі психолога адаптації до нових кризових ситуацій.

Любіна Любов Анатоліївна к.психол.н., старший викладач кафедри психології та філософії, голова секції системної сімейної психотерапії Чернівецького осередку УСП презентувала доповідь «Системна сімейна терапія: ресурсність методу» розповіла про особливості використання методу системної сімейної терапії у психологічній роботі з сім’ями та членами їх родини в сучасних умовах, проаналізувала основні положення теорії та терапії сімейних систем Мюррея Боуена, який використовують для актуалізації ресурсів членів сім’ї та розширення можливості вибору стратегій повноцінної адаптації та самореалізації сімейної системи.


Доцент кафедри психології та філософії, к.політ.н. Павлюк Олеся Ігорівна розповіла про такий системно-феноменологічний метод, як системні розстановки,  який використовується в психотерапії, організаційному та бізнес-консультуванні, а також в багатьох інших сферах. Класичні системні розстановки були спрямовані на пошук порушення «порядків» у сім’ї клієнта (чи в організації) та їх «виправлення». З часом розвинулися розстановки, які працюють не лише з сім’ями та «порядками», а й з особистими травмами клієнта, організаціями, суспільними групами. З’явилися нові напрямки: духовні розстановки, структурні розстановки, розстановки симптомів, ресурсні розстановки.


На завершення зустрічі викладачі кафедри привітали студентів-психологів та колег з професійним святом, побажавши натхнення й витримки у нелегкій, але вкрай важливій праці.

Бережемо психічне здоров'я в умовах пандемії

опубліковано 1 квіт. 2020 р., 00:29 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 1 квіт. 2020 р., 00:30 ]

У світлі останніх подій світ став сповнений невизначеності, а новини про наслідки пандемії здаються нескінченними. Дехто надмірно боїться заразитися і миє руки значно більше, ніж рекомендує ВООЗ. Інший відчуває тривогу від того, що не може нікуди піти й змушений знаходитися в самоізоляції. Дехто боїться втратити роботу, для якого остання – джерело самоповаги. Дехто скуповує продукти або ж, навпаки, відверто ігнорує та агресує на обмеження, які  введені в суспільстві і в світі. Варіантів може бути безліч. Кожен тривожиться по-різному, виходячи зі свого власного досвіду та особливостей  особистості.

Ситуація, що склалася не може не відображатися на психічному стані та здоров’ї людей. Коли ми піддаємося паніці й надмірно тривожимося, наш організм відчуває стрес, який знижує стійкість імунітету.

«Як же навчитись жити з тривогою, захистити свою психіку і подбати про своє здоров’я?» – розповідає в.о. завідувача кафедри психології та філософії Марина Тимофієва.

В першу чергу, не лякайтесь своєї тривоги, адже тривожитись в незнайомих для себе ситуаціях – це нормально. Стійкість до тривоги – це здатність тривожитися, не  руйнуючи себе. Це, власне,  той випадок, коли тривога зі своєрідного «Монстра» стає «Маячком», що допомагає в житті, оберігає від непродуманих і небезпечних вчинків. Наприклад, в сучасних реаліях вона може змушувати зменшувати активність, обмежувати коло спілкування, одягати маску та самоізолюватись.


Всередині кожного з нас є автономна нервова система – система спостереження, яка постійно стежить: що всередині мене, що там в середовищі і як мені бути в даній ситуації.



При виникненні загрози включається інший тип (симпатична) нервова система. З’являється абсолютно адекватна до ситуації, тривога та страх: дихання стає більш коротким і частим. М’язи напружуються або блокуються. Ми починаємо «в’язко» мислити. Думки скачуть одна за одною по колу і складно переключитися на що-небудь інше. Тривога посилюється. Система сфокусована на одному завданні – «вижити». Ми можемо злитися на того, хто поруч, втрачати енергію, створювати хаос. Наші дії в такому стані, як правило, непродуктивні й часто руйнівні.

Цей стан може відчутно виснажувати та призводити до негативних для нас наслідків: головного болю, безсоння, спазмів і навіть активацію хронічних захворювань. Наш щоденний психологічний стан підсилюють мас-медіа та часто повторювані рекомендації, «занурення» в теми, які несуть негативний характер,  постійне вичитування та розмови на травмуючи теми. Безперервний потік новин про коронавірус посилює нашу тривогу.

«Зараз важливо пам’ятати про «інформаційну психогігієну» та потурбуватися про себе, за допомогою доволі простих рекомендацій:» – наголошує викладач кафедри психології та філософії Вікторія Осипенко

  • обмежте час, який ви витрачаєте на прочитання і перегляд інформації, що не впливає на вас позитивно. Перевіряйте новини тільки в певний час;
  • з огляду на велику кількість інформації в медійному просторі,
    перевіряйте її для себе на безпеку, нешкідливість, логічність. «Споживайте» інформацію тільки з перевірених та надійних джерел (до прикладу, урядові сайти/ сайти Національної служби здоров’я України);
  • відпочивайте від соцмереж і заблокуйте всі ті, що змушують вас хвилюватися;
  • уникайте нервового виснаження, бережіть та поповнюйте енергію й власні ресурси: фізичні, психічні, індивідуальні та соціальні. Це достатній  сон, здорове харчування, фізична активність, «час для себе», підтримування соціальних контактів в можливий зараз спосіб і відсутність налаштувань «А що, якщо…?» з наступним розгортанням різних сценаріїв у голові;
  • вчиться приймати те, що ми не можемо змінити, і зосереджуватись на тому, що здатні змінити;
  • намагайтеся розпізнати невпевненість і тривогу, як тільки вони закрадаються у ваші думки;
  • при розпізнаванні тривоги, спробуйте переключитися на зовнішні об’єкти: оберіть очима декілька речей/предметів або ж прислухайтесь до звуків в помешканні – спробуйте сконцентруватися на них: що саме ви бачите/що чуєте/які запахи відчуваєте? Детально опишіть це в думках для себе. Потім не кваплячись, думками повертайтесь до того заняття, яким займались до настання тривоги й поступово переходьте безпосередньо до продовження своєї звичної діяльності;
  • дайте собі можливість призупинитися, зробити вдих і видих, і жити за принципом «тут і тепер». Важливість нашого минулого беззаперечна, там формувався наш досвід, приємні/неприємні спогади та деталі, які сформували нас. Наше майбутнє – не менш важливе за минуле: ми плануємо, встановлюємо цілі, обдумуємо способи як зробити життя кращим. І, нажаль, часто не чуємо себе справжніх і не бачимо життя «тут і тепер». Призупиніться і прислухайтесь до себе;
  • якщо ви знаходитесь в самоізоляції – дотримуйтесь свого звичайного режиму, але намагайтеся планувати та розписувати кожен наступний день, включаючи у план  «приємні дрібниці» (можливо, зовсім невеличкі), які давно вже відкладали на нескінченне пізніше. Це зробить кожен наступний день унікальним і подарує «смак життя», а також підтримає/виробить  якісний тайм-менеджмент, який допомагає не лише планувати, розглядати як ми можемо виконати заплановане, а й діяти, що є найважливішим;  
  • цінуйте свій час, плануйте й наповнюйте дні змістовною діяльністю. В подарунок від карантину більшість отримала чудовий бонус – це час, який з’явився у нас в порівнянні з попередньо насиченим подіями та діями життям і шаленим ритмом. Намагайтеся не розтратити цей безцінний ресурс на незначущі речей. Життя на карантині  – це зовсім не очікування кінця карантину, не лише вимушена зупинка в житті, яку треба чимось заповнити, щось робити, щоби якось «убити час» і дочекатися «відновлення життя», а це  і є життя. Час – безцінний. Спробуйте збалансувати всі важливі сфери життя – робота, родина, діти, самоосвіта, освіта, інтереси, турбота про себе тощо. Ставте нові цілі. Займіться виконанням справ, до яких не доходили руки – в результаті декілька тижнів в ізоляції можуть виявитися досить продуктивними;
  • створюйте власний «острівець» спокою: знайдіть, з можливого, своє «безпечне місце», де можна бути собою, бути спонтанним, досліджувати те, що цікаво, бути уважним до себе та усвідомленим. Безпечний простір дозволяє  бути гнучким і креативним, помічати красу і творити, експериментувати, винаходити, бути милосердними, легко входити в контакт з іншими людьми, співпрацювати, підтримувати, просити допомоги, усвідомлювати себе і світ.
  •             Світ змінився і потрібен час, щоб все стабілізувалось. Потрібен час і впевненість, що хвороба відійде, а тижні карантину – це рідкісна у наш час нагода переоцінити внутрішні цінності, переглянути звичні правила життя, якими ми користувались раніше.

    Насамкінець пропонуємо експеримент  – завтра вранці, увійшовши на кухню, не думайте про звичну справу приготування сніданку. Спробуйте прислухатися і зрозуміти: «чого ви саме зараз потребуєте?». Можливо, в цей момент ви захочете не їжу, а переглянути вірші, написані вами 15-20 років назад або ж зателефонувати мамі і сказати про свою любов до неї. Мамі, яка знаходиться за сотні кілометрів від вас або в сусідній кімнаті.

                Світ змінився, змінюємось і ми. Адже на думку багатьох філософів, соціологів та психологів: «Немає нічого складнішого, ніж жити в епоху перемін та немає нічого цікавішого, ніж жити в епоху перемін».

1-10 of 203