Головна‎ > ‎

Новини


З нагоди Всеукраїнського дня психолога на кафедрі психології та філософії за участю студентів та викладачів відбувся круглий стіл «Актуальні теми сучасної психології»

опубліковано 27 квіт. 2021 р., 11:21 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎


Україна – держава з високим рівнем освіти і науки. Вся українська наукова спільнота має давні традиції: знаходить для себе час на свято і проводить наукові зібрання, семінари, круглі столи, конференції. У професійне свято ми поспішаємо приєднатися до привітань. Здоров’я Вам і нових досягнень! Успіхів у роботі і щастя в особистому житті!

З привітальним словом на початку зустрічі виступила в.о. зав. кафедри психології та філософії доцент Тимофієва Марина Пилипівна, яка привітала всіх студентів і колег з професійним святом і зауважила про важливість такого заходу, що надає можливість ділитись досвідом, сприяє розширенню та поглибленню знань студентів майбутніх лікарів-психологів, розвитку в них інтересу до цієї науки, збагачує знання про внутрішній світ власної особистості та особистості інших людей, актуалізує прагнення до самопізнання, розкриття творчого потенціалу, а також створює позитивний святковий настрій.

Під час заходу обговорювались актуальні питання розвитку медичної психології як галузі, проблеми, пов’язані з включенням медичних психологів у життя суспільства загалом і роботу лікувальних та лікувально-профілактичних закладів України зокрема, вимоги, що висуваються до фахівців у зв’язку з ситуацією в країні та у світі.

«Сьогодні обговорюємо нагальні питання розвитку і становлення психологічної служби у вищих навчальних закладах. Проблема, яка винесена на цей круглий стіл, є надзвичайно актуальною, адже, по-перше, у вишах мало психологічних служб, а по-друге, зважаючи на ситуацію в країні та у світі, студенти і працівники перебувають у несприятливому психологічному стані, а відтак є потреба у створенні й розвитку психологічних служб, які зобов’язані надавати людям кваліфіковану допомогу», ‒ переконана Марина Тимофієва.

В рамках студентцентрованого навчання, з метою підходу до розвитку особистості майбутнього психолога, з урахуванням його ціннісних орієнтацій, здобувачі вищої освіти 1,2 курсів спеціальності «Медична психологія» мали можливість представити доповіді та питання для дискусії на загальне обговорення. Вражає їх підготовка, ідеї, критичне мислення. Такі заходи передбачають нові підходи до розробки навчальних програм, викладання та навчання.

Для майбутніх психологів важливо при такій нагоді висловити певні пропозиції, поділитися досвідом, тому що сьогодні існує високий рівень соціальної напруги, який відображається не тільки на економіці, військовій сфері чи охороні здоров’я, а й на житті держави та кожного з нас.

Зокрема, психологи зосередили свою увагу на питаннях саморозвитку, особливостях надання консультативної допомоги студентам у період суспільно-політичних криз, дослідженні психологічного здоров’я студентів і як залучити викладачів вишу до психологічного супроводу професіоналізації студентів.

Матеріал підготувала доцент Марина Тимофієва

  

 
 
 
 


Психологічні методи, прийоми та техніки роботи зі студентами у викликах сьогодення

опубліковано 19 квіт. 2021 р., 09:44 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

17.04.2021р., відповідно до плану роботи Ради директорів закладів фахової передвищої освіти Чернівецької області (https://www.facebook.com/rada.vnz) відбулося засідання обласного методичного об’єднання практичних психологів на тему онлайн зустрічі: «Психологічні методи, прийоми та техніки роботи зі студентами у викликах сьогодення».

Під час засідання було обговорено ряд нагальних питань. Серед найбільш актуальних – особливості надання психологічної допомоги та індивідуальних консультацій студентам фахових коледжів в умовах дистанційного навчання, використання досі невідомих чи малопрактикованих форм, методів і прийомів, що є надзвичайно ефективними в умовах сьогодення. В засіданні взяли активну участь практичні психологи фахового коледжу БДМУ к.п.н. Осипенко Вікторія, к.п.н. Любіна Любов та Оксана Пендерецька.

Керівник методоб’єднання, практичний психолог Чернівецького політехнічого коледжу Наталія Оксіна оголосивши план засідання, запросила всіх присутніх до обговорення психологічних методів, прийомів та технік роботи зі студентами під час дистанційної освіти. Практичний психолог Чернівецького кооперативного економіко-правового коледжу Наталія Оробець ознайомила всіх присутніх із платформою Сiass time, яку використовує для проведення психодіагностичних робіт зі студентами. Питання «Гендерних особливостей сприйняття карантинних обмежень» та успішне застосування онлайн платформ VSee, Signal та Snapchat висвітлив практичний психолог Сторожинецького лісового коледжу Максим Пансик.

Під час засідання учасникам було презентовано авторську психокорекційну методику «Моя дорога», яку розробили практичні психологи Наталія Оксіна та Вікторія Осипенко. Ця методика спрямована на стабілізацію емоційної сфери студентської молоді, формування позитивної життєвої перспективи, активізацію процесів самопізнання, самосприйняття та самоконтролю, структуруванню позитивного образу майбутнього.

                  

          
                    

Вебінар ««Правила пошуку інформації в базах даних для навчальної та наукової діяльності. Правильність цитування та посилань у наукових текстах»

опубліковано 14 квіт. 2021 р., 23:56 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 15 квіт. 2021 р., 00:38 ]

                                                                                     Хто думає про науку,

той любить її, а хто її любить,

 той ніколи не перестає вчитися…

Г. Сковорода

 

12 квітня в рамках заходів до Дня науки в Україні для студентів Буковинського державного медичного університету спеціальності «Медична психологія», співробітники бібліотеки у співпраці з в.о. зав. кафедри психології та філософії, доцентом  Тимофієвою Мариною Пилипівною та здобувачами вищої освіти ступеня доктора філософії за спеціальністю «223 Медсестринство» Галиною Марараш та Іриною Марчук провели вебінар ««Правила пошуку інформації в базах даних для навчальної та наукової діяльності. Правильність цитування та посилань у наукових текстах».

 Мета заходу – розкрити студентам ідею написання наукової роботи, ознайомити з ресурсами та правилами пошуку інформації в базах даних для навчальної та наукової діяльності.

Серед студентів спеціальності «Медична психологія» є молоді науковці, які прагнуть досліджувати і представляти суспільству власні досягнення. Їх перемоги на міжнародних конференціях підкреслюють жагу знань та мотивацію самовираження.

Головне призначення науки – отримання достовірного, істинного знання. Науку потрібно розглядати як поліструктурне утворення, можливість виділення в ній кількох структур, які перетинаються і взаємодіють одна з одною. Процес пізнання включає в себе накопичення фактів. Без систематизації та узагальнення, без логічного осмислення фактів не може існувати ніяка наука. Знання структури наукової роботи, вибір теми наукового дослідження є найважливішими етапами її реалізації, підкреслює Марина Тимофієва.

Під час заходу Галина Марараш та Ірина Марчук поділились досвідом вибору теми дослідження та процесом написання дисертацій. Розкрили особливості пошукового та емпіричного етапів дослідження.

Шляхом ознайомлення слухачів з електронними послугами та сервісами, інформаційними ресурсами, які доступні на офіційному сайті бібліотеки, до студентів та аспірантів була доведена інформація про наукометричні та реферетивні бази даних.

Бібліотекар 1 кат. Світлана Тулевська ознайомила слухачів з електронними послугами та сервісами, інформаційними ресурсами, які доступні на офіційному сайті бібліотеки, на прикладах показала, як проводити пошук інформації для написання наукових статей, дисертаційних робіт в бібліотечній програмі АРБІС-64.

Зав. інформаційно-бібліографічним відділом Аліна Ширєнкова коротко ознайомила із пошуковими системами, наукометричними ресурсами, доступ до яких наявний в нашому вузі.

Звернула увагу на наукометричну та універсальну реферативну базу рецензованої літератури та перевірених веб-джерел – Scopus,  яка надає своїм користувачам можливість отримати результати тематичного пошуку з однієї платформи зі зручним інтерфейсом, відслідкувати свій рейтинг в SCOPUS (цитування власних публікацій; індекс Гірша) та інше.

Показала можливості реферативної наукометричної бази даних наукових публікацій - Web of Science (WoS), яка пропонує доступ до бібліографічних даних наукових статей з престижних періодичних видань, книг та матеріалів наукових конференцій із зазначенням реальної цитованості цих матеріалів. Отже, користувач в змозі негайно отримати уяву щодо актуальності тієї чи іншої роботи та її впливу на наукову спільноту.

ScienceDirect – повнотекстова база даних компанії Elsevier, яка має зручний та інтуїтивно-зрозумілий інтерфейс, широко розповсюджені формати завантаження повних текстів (PDF і HTML) та наявність гіперпосилань на значну кількість науково-технічних і медичних статей на платформах інших видавництв. 

Головний бібліотекар Олена Гімчинська звернула увагу на потужну оперативну довідково-бібліографічна систему EBSCO, яка надає можливість пошуку повнотекстових, рецензованих статей наукових журналів, довідників та інших публікацій з різних наукових дисциплін.

Провідний бібліотекар Софія Задерей звернула увагу на те, що правильне використання цитат та оформлення посилань у наукових роботах є важливою складовою дотримання принципів академічної доброчесності та сприяє якісному інтегруванню українських дослідників у світову систему наукової комунікації. Звернула увагу на правильність опису публікацій згідно вимог міжнародного стилю – Vancouver style, який використовується в медицині та фізичних науках та застосовується при описі джерел до наукових публікацій в медичних фахових журналах, в т.ч. і нашого вузу.

На завершення, студентам та молодим науковцям було наголошено, що співробітники бібліотеки завжди готові допомогти їм у навчальній діяльності.

 

Наука складається з фактів, як будинок із каменів, але набір фактів ще не наука, так само, як купа каміння ще не будинок.

 

Пуанкаре А.

 

Інформацію на сайт підготували

доц. Марина Тимофієва та Софія Задерей

 
 

VІ Міжнародна науково-практична конференція студентів та молодих учених «Роль і місце студентського самоврядування у підвищенні якості освіти»

опубліковано 26 бер. 2021 р., 05:10 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

17 березня пройшли секційні засідання VІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих учених «Роль і місце студентського самоврядування у підвищенні якості освіти», під час яких юні науковці презентували свої напрацювання.

Викладачі кафедри психології та філософії доцент Марина Тимофієва, доцент Ігор Скакун, доцент Олеся Павлюк, доцент Ольга Юрценюк  були модераторами секцій та членами журі.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства виникає необхідність трансформації системи соціалізації молоді, постає потреба активізації пошуку актуальних засобів соціалізації. Учасники конференції наголосили, що одним з них варто визнати і студентське самоврядування, яке потенційно здатне охопити практично всю студентську молодь і забезпечити її соціальне становлення та розвиток. Доповідачі розглядали студентське самоврядування як особливу форму ініціативної, самостійної, відповідальної громадської діяльності студентів, спрямованої на вирішення важливих питань життєдіяльності студентської молоді, розвиток соціальної активності, підтримку соціальних ініціатив.

Сьогоднішні наукові дослідження, секції №4 «Роль студентського самоврядування у формуванні соціально-психологічного клімату закладу вищої освіти. Формування професійної мотивації студентів у академічному середовищі», пов’язані з науковими здобутками представників студентського самоврядування закладів вищої освіти, які є лідерами досліджень з проблем толерантності, академічної доброчесності, особливостей дистанційного навчання в період пандемії, питання лідерства, формування соціально-психологічного клімату в закладах вищої освіти.

Важливі і складні питання в сфері самоврядування, і взагалі в освіті можна вирішити лише спільними зусиллями і в цьому беруть активну участь студенти.

Наукові дослідження студентів є соціально значущими. В своїх роботах молоді науковці узагальнюють кращий досвід, вирішують нові теоретичні і практичні завдання. Цінність досліджень в їх новизні.

Наукові роботи Юлії Бандровської, Дарини Шандрук, Владислава Титова, Аліни Головащенко, Каріни Кіріліч, Дар'ї Механошиної вже активно впроваджуються в онлайн проекти, програми, школи.

Науковці проявили старанність до своїх робіт. Видно кропітку працю та обізнаність в темах. Презентували грамотно, давали чіткі відповіді на питання. Приймали активну участь в обговоренні актуальних проблем сьогодення.

Під час секційного засідання «Світоглядно-аксіологічні чинники функціонування студентського самоврядування. Суспільно-гуманітарні науки як засіб формування високоосвіченої особистості». Основна увага доповідачами сконцентрувалася на проблемах гуманітарного складника та ціннісних аспектів системи вищої освіти.

Серед аксіологічних кластерів, які визначають зміст навчально-виховного процесу, доповідачі вказували такі елементи як: успіх, творчість, мобільність. Окрему увагу учасники акцентували на історичних аспектах розвитку медичних знань. Свідченням прогресивності переконань студентства стали їхні доповіді про ефективність сучасних інформаційно-світоглядних методик (зокрема, доповідь про «сторітелінг»).

Очевидний висновок роботи секційних кластерів конференції – формування у здобувачів вищої освіти якісно нових аксіологічних пріоритетів, лейтмотивом яких постає ефективність та відкритість.

Учасники дійшли висновку, що переваги від функціонування ефективної системи студентського самоврядування виходять за межі системи освіти, сприяючи не тільки оптимізації навчального процесу у вищій школі, а й соціалізації молоді, виробленню у неї комунікативних, управлінських навичок, розвитку політичної культури молодого покоління. В цьому контексті студентське самоврядування можна розглядати як передумову для розвитку громадянського суспільства та парламентських демократичних традицій.

   
 

Ангели Майдану

опубліковано 18 лют. 2021 р., 01:25 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 18 лют. 2021 р., 01:28 ]

                                                                  Небесна сотня білих журавлів,

Душа, яких летить під небесами,

Ніхто із Вас вмирати не хотів,

Хай вічна пам'ять лишиться за вами...

Богдан Пісний

До Дня Героїв Небесної Сотні співробітники бібліотеки Світлана Тулевська, Ірина Кухлій спільно зі студентами І курсу 1 гр. Медичного факультету № 4 спеціальності «Медична психологія» Буковинського державного медичного університету під керівництвом в.о. завідувача кафедри психології та філософії доцента Марини Тимофієвої  провели годину пам’яті «Ангели Майдану»

Відповідно до Указу Президента, 20 лютого в Україні щороку відзначається День Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції Гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Рушійною силою Революції сміливо можна назвати українських студентів. Саме українське студентство виступило не лише організаційною силою та учасниками революційних подій, а змусило змінюватися усе суспільство.

Під час трагічних подій 18-20 лютого 2014 р. у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 осіб. Серед загиблих були і зовсім молоді юнаки, майже ровесники присутніх, яких назвали небесними ангелами. Перегляд відео-сюжету  «Небесна Сотня. Юні ангели», мультимедійна презентація документальних подій на Майдані викликали переживання та емоції серед присутніх.

Студенти Юлія Малакугаєвська, Катерина Ющук,  Валерія Павловська проникливо декламували поезію Майдану.

Чобан Владислав підготував презентацію, під час якої розкрив причини і наслідки Євромайдану та розповів про увіковічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Горить свіча і пам'яті сльоза,

Додолу з неї краплями стікає,

Земля ридає, плачуть небеса,

Героїв Україна пам'ятає...

 
                
 
     

Лекція «Інтернет-залежність у підлітків: причини виникнення»

опубліковано 15 лют. 2021 р., 23:05 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 15 лют. 2021 р., 23:08 ]

11 лютого доцентка кафедри психології та філософії БДМУ прочитала лекцію «Інтернет- залежність у підлітків: причини виникнення» у рамках проекту ініційованого Інститутом післядипломної педагогічної освіти «Тиждень безпечного інтернету» - онлайн-спілкування задля забезпечення найкращого цифрового досвіду.

За результатами сучасних досліджень переважна більшість підлітків (98%) користуються інтернетом щодня, 89% з них заходять в соціальні мережі практично кожен день. В умовах глобальної цифровізації з'явилися нові форми залежностей, які можуть серйозно впливати на поведінку людини. Особливо актуальна проблема в дитячому та підлітковому середовищі.  Ця проблема з'явилася в кінці 20 століття, коли людство отримало необмежений доступ до комп'ютерів і інтернету. З кожним роком вона еволюціонує: спочатку людина залежав від комп'ютера, потім від відеоігор, далі від соціальних мереж, сьогодні поширена залежність від смартфонів.

Залежність - одна з найпоширеніших психологічних проблем.  Дуже важливо розуміти механізм формування залежності і її причини. Про залежність (адикції) можна говорити тоді, коли людина нічим іншим займатися фактично не може і не хоче, не дивлячись на те, що від самого заняття теж відчуває певний дискомфорт. Власне, це і називається "адиктивною поведінки" або розладом потягу. Фокусування не на причинах проблеми, а на її вторинних видимих ​​проявах, що можна визначити, як спів-залежний стан призводить до виниканення проблеми "зривів" і т.п.

Залежна людина: втрачає соціальні зв'язки, знаходиться в конфлікті з близькими; часто весь вільний час присвячує одній діяльності; терпить невдачі в кар'єрі та особистому житті, не маючи сил відмовитися від об'єкта залежності; заперечує факт наявності залежності; при недоступності об'єкта впадає в депресивні стани.

Ця проблема актуальна для будь-якого віку. Однак залежно частіше формуються тоді, коли для них є особистісний привід: незрілість, нездатність структурувати себе певним чином і правильно направляти власну роботу (наприклад, сприймати комп'ютер як об'єкт для роботи, а не для розваг). Як правило, це властиво дітям молодшого шкільного віку.

Чим раніше дитина отримує комп'ютер, тим вище ризик формування у неї цифровий залежності. І, на жаль, у більшості сучасних дітей планшет або смартфон з'являється вже в початковій школі і навіть раніше, тим самим вони отримують необмежений доступ до інтернету, при цьому не маючи виробленої системи протидії залежності.

Доц. Павлюк Олеся звернула увагу на споконвічне питання у батьків: «Як же виховувати дитину, щоб «не втратити» її?» І відповідь буде у самому  значенні слова «виховання» - це процес заохочення та підтримки фізичного, емоційного, соціального та інтелектуального розвитку дитини від народження до дорослості.

На практиці же батьки в буквальному сенсі дають фізичну підтримку – забезпечують всіма необхідними матеріальними благами і забувають про емоційний зв'язок з дитиною. Лекторка екстраполювала теорію прив’язаності Джона Боулбі на адиктивні паттерни поведінки у підлітків. Дж. Боулбі стверджував, що ми можемо зрозуміти поведінку людини, тільки розглянувши її середовище адаптації. Дитина, як продукт еволюції, відчуває інстинктивну потребу залишатися поруч з мамою або батьком, на кого у неї виробляється відчуття приналежності, або інстинктивної прив’язаності.

Якість і тип прихильності залежить від умов виховання і, головними чином, від відносин з матір’ю, тобто визначається чутливістю матері до потреб дитини і її ніжністю і турботою.

Основний наголос доц. Павлюк Олеся робила чому підлітки мають залежність, яка роль у цьому батьків і як надійна прив’язаність дитини до мами  формує здорову самооцінку, самостійність, незалежність, позитивну систему переконань у дорослому віці.

 У дітей з розладами прив’язаності формується:

·         низька самооцінка,

·         надмірна залежність (емоційна, ігрова, цифрова, наркотична…)

·         неадекватне сприйняття себе

·         негативне, песимістичне світосприйняття

·         патологічне відчуття сорому, нарцисизм

·         недовіра, маніпулятивні стосунки

·         відсутність здорових близьких стосунків як у дитинстві, так і у дорослому віці.

 

Також лекторка пояснила для чого підлітки створюють еккаунт у соціальних мережах. Адже так вони задовольняють свою потребу у спілкуванні. Спілкування - життєво важлива потреба для підлітка. В ході взаємодії з однолітками підліток вибудовує "образ себе", формує свої ціннісні орієнтації, отримує відповіді на важливі для нього питання.  Але не всім дітям вдається легко спілкуватися. Більшість підлітків стикається з такими труднощами як: почуття самотність, відсутність друзів, складність у встановленні контакту, відсутність впевненості в спілкуванні.

Наприкінці заходу доц. Павлюк О. І. дала кілька порад як домовлятися про використання гаджетів і наголосила, що одним з важливих умов безпеки дитини в Інтернеті є довіра між нею і батьками.

                        

   

                         


102-ї підсумкова науково-практична конференція професорсько-викладацького складу Буковинського державного медичного університету

опубліковано 9 лют. 2021 р., 07:28 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 9 лют. 2021 р., 07:31 ]

8 лютого 2021 року відбулося секційне засідання 102-ї підсумкової наукової конференції професорсько-викладацького складу Буковинського державного медичного університету. Викладачі кафедри психології та філософії традиційно взяли активну участь у висвітленні та обговоренні доповідей. Доповіді на конференції стали своєрідним підсумком проведеної науково-дослідної роботи кафедри за 2016-20 роки та були відображені в кафедральній монографії «Феномен кризи: філософські та соціально-психологічні шляхи попередження і подолання».


Доцент Марина Тимофієва презентувала доповідь на тему: «Профілактика та запобігання суїцидальної поведінки». Лейтмотивом доповіді стала актуалізація мети психопрофілактичної роботи, яка полягає в попередженні вірогідності появи суїцидальних тенденцій та виявленні станів, що створюють потенційну загрозу здійснення суїциду.

Доцент Ніна Зорій виступила з доповіддю «Академічна культура як інструмент підвищення мотивації студентів до навчання». Проректор з науково-педагогічної роботи та виховання БДМУ вказала на те, що підвищення мотивації студентів до навчання  відбувається в закладі вищої освіти, де позиціонується і формується академічна культура. 


Доцент Ігор Скакун у доповіді на тему: «Антропологізація в сучасних синергетичних системах» зауважив, що об’єктом сучасної науки частіше стають людиномірні системи: медико-біологічні об’єкти, об’єкти екології, об’єкти біотехнології, системи типу „людина-машина” тощо, а зміна характеру об’єкту дослідження в науці веде до зміни підходів і методів дослідження. 


Доцент Олеся Павлюк виступила з англомовною доповіддю на тему: «Methods Of Prevention And Overcoming Stress With The Help Of Proactive Coping Resources Among Students In Higher Educational Establishment», де відзначила поведінкові аспекти студентської спільноти та актуалізувала роль копінг-стратегій.


Старший викладач Любов Любіна у доповіді «Психологічні підходи до профілактики та подолання життєвих криз особистості» відзначила, що сукупність механізмів психологічного захисту та способів подолання стресових ситуацій складають адаптаційну систему особистості та сприяють формування її адаптивності.

Викладач Вікторія Осипенко, доповідаючи на тему: «Адаптаційний процес студентів-іноземних громадян: соціально-психологічні особливості», зауважила, що в сучасних умовах світової глобалізації, навчання в університеті іншої країни – це можливість особистісного та професійного становлення, цікавий і цінний досвід  не лише для студентів-іноземних громадян, а й для всіх учасників освітнього мультикультурного середовища.

Викладач Богдана Манчул презентувала доповідь англійською мовою на тему: «The Challengers Of The Scientific Disciplinary Structure», де було актуалізовано мультидисциплінарні аспекти в сучасній науковій парадигмі та їх використання в навчальному процесі.


Акція «Подаруй дитині свято» до дня Святого Миколая

опубліковано 21 груд. 2020 р., 03:07 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 21 груд. 2020 р., 03:08 ]


   19 грудня День Святого Миколая – це свято, сповнене добра, душевної теплоти, любові. Це чудовий день для здійснення мрій. Вважається, що угодник Божий творить справжні дива в житті людей з добрими бажаннями та помислами.

Це очікуване дітворою свято вчить милосердю, щедрості і любові до оточуючих. Звичайно, діти намагаються увесь рік бути чемними та слухняними, щоб отримати свій довгоочікуваний подарунок від Св. Миколая. В родинах, де піклуються про дітей, де панує атмосфера любові, турботи, доброти, свято Миколая стає доброю традицією, що передається з покоління в покоління.

Студенти І групи І курсу факультету № 4 («Медична психологія») теж започаткували традицію. Представники з групи Юлія Малокугаєвська, Софія Свіжевська та куратор Марина Пилипівна Тимофієва відвідали дружну родину Гулковських, в якій тато виховує трьох чудових донечок та сім’ю, де тато і син Андрій з обмеженими можливостями (інваліди). Дуже хотілось, щоб атмосфера свята запанувала в їх оселі.

Дівчатка дуже старанні, чемні, виховані, ввічливі та дуже сором'язливі. Було видно, що вони не звикли отримувати подарунки. Але гостинці, які ми приготували з щирістю та любов'ю, запалили живі вогники в очах дівчаток.

Наймолодша Олечка отримала іграшкового ведмедика, якого не хотіла випускати з рук. Ми знали, що сестрички полюбляють малювати та займатись ліпкою, тому приготували їм подарунки для занять творчістю. Ще ми подарували дівчаткам солодощі та фрукти. Атмосфера спілкування була дуже щирою. Ми познайомились лише з двома сетричками, але домовились, що будемо дружити з їх родиною надалі.

Такі акції нас самих повертають у країну дитинства та чудес. Без сумніву, цей благодійний захід стане традиційним для студентів нашої групи.

В день Святого Миколая щиро бажаємо всім,  щоб на життєвому шляху зустрічалося якомога більше добрих людей і було стільки любові, щоб хотілося дарувати її оточуючим!

Нехай це свято наповнить ваші домівки щастям, теплом і радістю! 

Матеріал підготували: доцент кафедри психології та філософії Марина Тимофієва, староста 1 групи, 1 курсу спеціальності «Медична психологія» Юлія Малокугаєвська


       


Психологічні наслідки трансгенераційних травм поколінь. На прикладі Голодомору в Україні

опубліковано 21 груд. 2020 р., 03:01 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎


  17 грудня доцентка кафедри психології та філософії Олеся Павлюк провела науковий семінар на тему «Психологічні наслідки трансгенераційних травм поколінь (на прикладі Голодомору в Україні)» для студентів 2 курсу спеціальності «Медична психологія».

У світовій науці фізіологічні наслідки тривалого голодування вивчено достатньою мірою,  а от психологічних і соціально-психологічних досліджень недостатньо. Комплексні соціально-психологічні дослідження наслідків голодування, зокрема Голодомору-геноциду української нації, у світовій науці активізувалися протягом останніх двадцяти років.

Голодомор як геноцид українського народу був одночасно і колективною і  трансгенераційною травмою. Тобто суспільство отримало психічну травму внаслідок злочинних дій радянської влади, яка морила голодом українське селянство і через замовчування цих жахіть і неможливість відреагувати відбувається передача емоційного болю, фізичних і соціальних переживань нащадкам, так звана, міжпоколінна передача.

Механізм полягає у тому, що представники травмованої групи, що залишилися в живих, та їх нащадки відчувають потребу емоційного відреагування, що є умовою зцілення. Якщо суспільству не вдається впоратися з травматичним досвідом, і заходи подолання травми недостатні або відсутні, колективна травма ускладнюється, її дія стає більш опосередкованою, прихованою. Вона не зцілюється повністю і її наслідки можуть існувати протягом тривалого часу. Якщо група позбавлена можливості опрацьовувати травму, якщо люди не можуть відкрито висловлювати почуття з приводу трагічних подій, оплакувати загиблих, сумувати, травма делегується нащадкам, які переживають її як свою, навіть якщо вони не були безпосередніми об’єктами травматизації. Відбувається трансгенераційна передача травми з усіма наслідками, що з цього випливають. Нове покоління відчуває потребу щось з цим зробити, наприклад — сумувати замість своїх предків, або мстити за них, відновлюючи потоптану справедливість.

Зараз з’ясувалося, що звички і переконання, які колись були симптомами посттравматичного розладу, механізмами психологічного захисту та стратегіями вижити в умовах тоталітарного режиму – сьогодні мають відлуння у повсякденному житті українців.

Одним із діагностичних критеріїв посттравматичного стресового розладу є уникання. Людина уникає будь-яких спогадів, пов’язаних з ситуацією травми і, водночас, має інтрузії – спогади, сни, видіння – в яких ця заборонена пам'ять втручається у повсякденне життя. І водночас це є природній механізм зцілення. Мозок змушує людину згадувати травмуючу подію, щоб інтегрувати травматичну пам’ять, зробити висновки та жити далі.

Учасники заходу наголосили на тому, що у дослідженнях чітко простежується, якщо люди мали травмуючі історії у родині і не говорили про них, то психологічні наслідки травми більші, ніж у тих, хто ці історії переповідав.

Студенти спеціальності «Медична психологія» звернули увагу на існуванні певної відмінності між жителями сходу і заходу України.

На сході уникання розмов про Голодомор було не лише одним з нейробіологічних механізмів захисту психіки очевидців, яке як стратегія передалося нащадкам, але й страхом перед радянською владою, яка могла через згадки про Голодомор навіть ув’язнити когось із родини.

На заході України немає уникання і про Голодомор говорили, по-перше, через відсутність особистих переживань, по-друге, через специфіку культурного середовища.

Доц. Олеся Павлюк розповіла як проявляється травма поколінь на побутовому рівні і зауважила, що одним з проявів може бути блокування емоцій, уникання розмов і спогадів. Дистанціювання від приурочених до роковин заходів, запалювання свічок і оплакування.

Студентам брали активну участь і підготували доповіді:

-       Олександра Проніна підготувала інформаційне повідомлення про історичні факти підтвердження геноциду та людський вимір трагедії.

-       Юліанна Дарій розглянула дискусійне питання чи варто суспільству зациклюватись на трагедіях. Учасники заходу дійшли висновку, що неплаканий травматичний досвід призводить до дезінтеграції самоусвідомлення і вливає на адекватне сприйняття реальності наступними поколіннями, тому що цілковито визначається неусвідомленими афектами травми минулого. Якщо оплакати трагедію заборонено, то виникає амнезія і водночас непояснима і тотальна тривога. Пам'ять зникає, але страх залишається. Єдиний вихід - не уникати чи заперечувати, а відреагувати: оплакати, попрощатись, згадати предків, опрацювати втрату ігоре. 

-       Ілона Куземко виступила про психологічні наслідки Голодомору у житті українців. Вони проявляються у поведінці і когнітивних установках:"Діти завжди мають бути добре нагодованими", "Не варто народжувати дітей більше, ніж можеш прогодувати", "Нікому не можна довіряти, особливо владі", "Кращої долі потрібно шукати в інших країнах", "Крадіжка - це погано, але якщо у держави чи на роботі, то допустимо". 

Також психологічні наслідки Голодомору проявляються у світогляді і переконаннях, які провокувалися травматичними подіями і передавалися з покоління в покоління. До прикладу: «Якщо дитина худа, то, напевне, вона погано почувається або хвора – її треба краще годувати», «Якщо почуваєшся втомленим, слабким або маєш запаморочення – це тривожні симптоми, які потребують ретельного обстеження», «Худнути та сидіти на дієті є неправильним і небезпечним», «Хліб та інші залишки їжі не можна викидати», «Треба робити заготівлі та консервації, в домі завжди має бути запас їжі».

Також є й інші переконання: «Не варто йти проти влади, рішень тих, хто вищий за тебе в службовій ієрархії», «Не варто висловлювати свою думку, якщо вона може бути не схвалена більшістю», «Не варто занадто радіти життю, краще ділитись з іншими негараздами, ніж радостями».

Власне, будь-що, що вибивалося з загальної картини та мало бодай натяк на супротив владі привертало увагу і могло наразити на негаразди. А вища якість життя могла спровокувати те, що позаздрять, прийдуть, відберуть, з’їдять, тобто розкуркулять.

                                  
 
 


Благодійна акція до дня Святого Миколая

опубліковано 21 груд. 2020 р., 02:48 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

15 грудня студенти 2 курсу спеціальності «Медична психологія» з куратором доценткою О. Павлюк  провели благодійну акцію до дня Святого Миколая і відвідали Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги для осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах. Наразі у центрі заходяться 11 сімей, які потребують підтримки та допомоги.

Домашнє насильство - це щоденний злочин. І хоча зараз в інформаційному просторі багато інформації про цю проблему, багато порад, оновлені спеціальні заходи захисту, проте неймовірно багато постраждалих жінок ( а статистика усіх державних та недержавних структур вказує на те, що переважна більшість постраждалих осіб - це жінки) залишаються в ситуації насильства.

Студенти БДМУ вирішили підтримати діток і матерів, які зараз проживають у Центрі соціально-психологічної допомоги та запевнили їх, що Св. Миколай прийде до них теж.

Напередодні вони запропонували написати листи до Святого зі своїми побажаннями і проханнями і 15 грудня завітали до них як помічники Чудотворця з подарунками від нього. Студентам вдалося організувати незабутнє свято Миколая, підтримуючи дитячу віру у добро та казку,зібравши подарунки, іграшки, книги та найнеобхідніше

 

1-10 of 220