Головна‎ > ‎

Новини


ІНДИВІДУАЛЬНА ТРАЄКТОРІЯ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ВИКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ ПСИХОЛОГІЇ ТА ФІЛОСОФІЇ БУКОВИНСЬКО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

опубліковано 3 січ. 2023 р., 01:26 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

                         
      Якщо ви здобули освіту, нехай інші запалюють від неї свічки.

Маргарет Філер

 

Головною метою освіти є створення людини, здатної робити нове, а не повторювати те, що вже зроблено прийдешніми поколіннями.

 Жан Піаже

Професійна компетентність педагога – це його знання, вміння, особистий досвід. Бути компетентним означає бути здатним мобілізувати в певній ситуації отримані знання й досвід. Професійну компетентність потрібно постійно розвивати й удосконалювати. Поняття професійної компетентності педагога виражає єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності і характеризує його професіоналізм. Педагогічний професіоналізм і педагогічна компетентність розглядаються в контексті безперервної педагогічної освіти й педагогічної діяльності.

Згідно з ст.1. п.9, ст. 53  Закону України «Про освіту» педагогічний працівник має право на індивідуальну освітню траєкторію – «…персональний шлях реалізації освітнього потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти…».

Викладачі кафедри психології та філософії впродовж останніх нелегких років в період епідемії Ковід та воєнних дій в Україні підвищували власну професійну компетентність з метою передачі знань здобувачам освіти, допомоги людям, які потребують кваліфікованої психологічної допомоги.

Процес підвищення кваліфікації викладачів кафедри професора Алли Борисюк, доцентів Ніни Зорій, Марини Тимофієвої, Ігоря Скакуна, Богдани Фінк (Манчул), старших викладачів Любов Любіної та Вікторії Осипенко, Анни Слубської та Микити Глущенко не обмежується однією формою навчання – це участь у тренінгах, конференціях, вебінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, майстер-класах.

Основними напрямками підвищення кваліфікації викладачів кафедри  за
2021-22 роки є наступні:

-       співпраця з організацією «Американські Ради з міжнародної освіти: ACTR/ACCELS», участь у проекті  «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти» (Academic IQ Initiative);

-       Івано-Франківська академія Івана Золотоустого ТУ «Сучасні технології викладання у вищих медичних навчальних закладах на основі психолого-педагогічних та морально-етичних аспектів»;

-       Національний університет охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика, он-лайн цикл тематичного удосконалення «Нові технології передавання знань», «Інноваційна педагогічна діяльність у закладах фахової передвищої освіти»;

-       Навчання по наданню первинної кризової психологічної допомоги / Introduction to Emergency Psychologу // під керівництвом Melinda Endrefy, психологині Асоціації екстреної допомоги AMURTEL (Румунія) та університету Ла-Лагуна (Іспанія);

-       Оnline course «Psychological  First Aid for People in Crisis» Aid From Israel (certificate), MASHAV;

-       Оnline course «Supporting People through Grief and Loss», MASHAV Aid From Israel (certificate);

-       Оnline course «Treating Victims of Child Sexual Abuse», MASHAV Aid From Israel;

-        Оnline course  «Hibuki, trauma therapy for children», MASHAV Aid From Israel;

-        The introductory course of  trauma therapy, supported by the UNESCO Chair of the Academy of Special Pedagogy (Warsaw) (Dealing with Acute Shock Injury, Eating Disorders, a Response to Trauma, Traumatic loss, War-related psychological trauma, Neuropsychology of emotions, Working with beliefs) Institute for Development and Therapy «Sophia» (Poland) Foundation «Gdy Liczy się Czas» (Poland) Foundation «Edukacja dla Demokracji (Poland);

-          онлайн-курси «Dealing with Grief  Ukraine» MASHAV  Israel's Agency for International Development Cooperation «Основи самодопомоги та допомоги близьким в кризових  ситуаціях» // MASHAV  Israel's Agency for International Development Cooperation за підтримки Уряду Ізраїлю.

Бюро ВООЗ в Україні провело підготовку  тренерів за курсом «Самодопомога Плюс». Учасником тренінгу була викладач кафедри  Вікторія Осипенко. Цей тренінг для тренерів з інтервенції «Самодопомога плюс»   було проведено 15-18 грудня 2022 у Львові.

Після завершення навчання тренери масштабуватимуть отримані знання шляхом підготовки фасилітаторів, які потім зможуть навчати технікам управління стресом людей, яким надається допомога та підтримка. Тож громадяни, які через війну перебувають у складних обставинах та переживають стрес, зможуть дізнатися, як піклуватися про своє психічне здоров’я.

Курс «Самодопомога Плюс» був розроблений ВООЗ як груповий курс управління стресом, що складається із п'яти занять. Його можна використовувати для подолання стресу у дорослих, незалежно від того, чи є у них діагностований психічний розлад.

Тренінги були проведені на сприяння Національній програмі психічного здоров'я та психосоціальної підтримки, яку ініціювала перша леді України Олена Зеленська у травні 2022 року, та за фінансової підтримки уряду Німеччини.

Розвиток власного інтелектуального й загальнокультурного потенціалу, забезпечує поповнення власного ресурсу (оскільки специфіка педагогічної діяльності – віддавати знання, уміння, емоції), задовольняти духовні потреби здобувачів освіти.

Підготувала доцент кафедри психології та філософії Марина Тимофієва

 
 


АКАДЕМІЧНА СВОБОДА ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ БДМУ, ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ СТУДЕНТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

опубліковано 3 січ. 2023 р., 00:58 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

Я вірю, що з відкриттям довкілля відбувається відкриття себе.

Анрі Картьє-Брессон

29 листопада 2022 року відбувся семінар за матеріалами VІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів і молодих учених «Вектори діяльності студентського самоврядування в системі вищої освіти».

Організаторами наукової конференції є Студентська рада Буковинського державного медичного університету та науковий керівник конференції проректор з науково-педагогічної роботи та виховання доцент Ніна Зорій.

Здобувачам вищої освіти знадобляться такі якості як гнучкість та своєчасність прийняття рішень, вміння аналізувати, досліджувати, пізнавати, здатність відстоювати свою думку та доносити її світу. Цьому можна навчитися, беручи участь у студентських науково-практичних заходах, метою яких є обговорення актуальних теоретичних, методологічних та практичних проблем, пов’язаних з діяльністю студентського самоврядування в системі вищої освіти, а також сприяння гармонійному розвитку особистості студента.

Студентцентрований підхід в системі закладів вищої освіти спрямований на активізацію наукової діяльності студентів. Глибоке усвідомлення інноваційних явищ і вміння їх досліджувати і впроваджувати за допомогою нестандартних методів неможливе без оволодіння наукового мислення та уміння аналізувати й прогнозувати його подальший розвиток.

Навчальний процес відбувається ефективніше, якщо він пов’язаний із вирішенням проблемних ситуацій. Будь яке завдання має мотиваційну основу, а зацікавленість предметом дослідження сприяє ефективності розумової діяльності та пов’язане з метою навчального процесу підготовки майбутніх медичних та фармацевтичних фахівців.

В конференції брали участь викладачі, науковці та здобувачі вищої освіти аспіранти та студенти різних курсів та спеціальностей. Результати досліджень були представлені також іноземними студентами.

Науковими керівниками студентів спеціальності «Медична  психологія» були викладачі кафедри психології та філософії Вікторія Осипенко, Микита Глущенко, Анна Слубська.

Орина Бартко студентка 3 курсу, майбутній лікар-психолог, виступила з доповіддю «Вплив внутрішньоособистісного конфлікту на стан здоров’я та працездатність студента-медика» (науковий керівник доцент кафедри психології та філософії Марина Тимофієва), яка представила теоретико-методологічний аналіз проблеми виникнення внутрішньоособистісного конфлікту (ВОК) у студентів-медиків та розкрила його деструктивні причини.

 Вже з 1 курсу студенти спеціальності «Медична психологія» отримали досвід участі в конференції БДМУ, зокрема: Віталіна Докієн, Аліса Мироненко, Катерина Гончарова, Аліна Поліщук, Ольга Климюк, Ксенія Горб.

З усього різноманіття можливих наукових заходів студентам дуже легко обрати найбільш цікаві та корисні для них. Міжнародна конференція студентського самоврядування є саме таким заходом і результатом активної участі студентів з підвищення якості підготовки майбутніх медичних та фармацевтичних фахівців.

Підготувала доцент кафедри психології та філософії Марина Тимофієва


БЛАГОДІЙНА АКЦІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ ДО ДНЯ СВЯТОГО МИКОЛАЯ

опубліковано 16 груд. 2022 р., 02:56 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 16 груд. 2022 р., 04:45 ]

Традиційно до Дня Святого Миколая студенти та викладачі Буковинського державного медичного університету організують благодійні акції до Дня Святого Миколая.

15 грудня 2022р. студенти та куратори відвідали з благодійною акцією Чернівецьку спеціальну загальноосвітню школу-інтернат №4 по вулиці Січових Стрільців 3А міста Чернівці.

Модератор заходу є викладач кафедри психології та філософії Анна Слубська. До благодійної акції долучилась проректор з науково-педагогічної роботи та виховання доцент Ніна Зорій, заступник директора фахового коледжу Галина Марараш,  голова студентської ради фахового коледжу Діана Курка, студенти фахового коледжу: 1 курс 1 група спеціальності «Медсестринство»; 3 курс  1 група спеціальності «Медсестринство» з куратором Анною Слубською; 4 курс 1 група спеціальності «Медсестринство» з  куратором викладачем фахового коледжу Ларисою Шинкурою; студенти медичного факультету №4, 1 курс  1-2 групи спеціальності «Медична психологія» з кураторами викладачами кафедри психології та філософії доц. Мариною Тимофієвою та Микитою Глущенко; студенти медичного факультету №1,  2 курс 14 група з куратором викладачем кафедри біологічної фізики та медичної інформатики доц. Тетяною Бірюковою.

Студенти привітали учнів школи-інтернату, побажали їм успішного навчання, міцного здоров’я, поспілкувались з керівництвом закладу про організацію майбутніх акцій. За зібрані кошти для вихованців школи-інтернату були придбані фрукти, печиво засоби гігієни, одяг.

Брали активну участь в організації та проведенні благодійної акції студентки 1 курсу спеціальності «Медична психологія» Аліса Мироненко та Марина Романюк, які  провели  в ігровій формі розвиваючі вправи.

Студенти 4 курсу  спеціальності «Медсестринство» Діана Курка, Владислав Беженар та студенти 2 курсу спеціальності «Медицина» Володимир Морозюк, Юрій Товкач які допомогли закупити все необхідне для проведення акції. Дякуємо студентам які взяли участь в акції Марії Гринько, Ірині Попадюк, Вікторії Каменщиковій, Діані Вілор, Валерії Білогар, Оксані Кринько, Вікторії Насіненко.

Волонтери отримали позитивні емоції від посмішок на обличчі дітей, допомоги і спілкування з дітьми, які потребують особливої уваги.

Викладачі та студенти отримали від керівництва закладу запрошення на звітний концерт дітей інтернату.

 Підготувала викладач кафедри психології та філософії Анна Слубська


 

ДОПОМОГА ДІТЯМ У РОЗУМІННІ ЖАХЛИВИХ ПОДІЙ

опубліковано 16 груд. 2022 р., 00:37 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 16 груд. 2022 р., 00:38 ]

Батьки люблять своїх дітей тривожною і поблажливою любов'ю, яка псує їх. Є інша любов - уважна та спокійна, яка робить їх чесними, справжніми та щасливими.

Дені Дідро 

Діти не повинні бачити війну. Але, на жаль, уже побачили її в тому чи іншому вигляді. А тепер постає важливе завдання допомогти дитині пережити цей досвід, зберегти психічне здоров’я та стати психологічно стійкішими.

Адже війна має довготривалі наслідки для дітей і підлітків. Під час війни діти – різною мірою – зіштовхуються з двома типами травматичних подій: несподівані травмуючі події та довготривалі несприятливі події, які зумовлюють виникнення непродуктивних стратегій подолання труднощів. Внаслідок цього діти значно частіше, ніж їх однолітки без досвіду перебування на війні, страждають від таких проблем як тривожний розлад, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресія, дисоціативні розлади (добровільна соціальна ізоляція, деперсоналізація, дереалізація, небажання розмовляти, кататонічний синдром), поведінкові розлади (зокрема агресія, асоціальна і злочинна поведінка, схильність до насильства), а також більш схильні до зловживання алкоголем і наркотичними засобами. Отже, довготривалий вплив насильства на дітей підвищує «ризик розвитку багатьох і нерідко тривалих форм фізичної, психологічної та соціальної дезадаптації».

Під час розмови з дітьми на жахливі теми важлива мета – допомогти їм зрозуміти те, що вони бачать і чують.

Дозвольте дитині вести розмову, запитуючи: «Чи є щось, що ти побачив або почув, про що хотів би поговорити?» Часто дорослі помиляються, надаючи дітям занадто багато або занадто мало інформації, замість того, щоб надавати інформацію, необхідну, щоб зрозуміти те, що вони побачили чи почули.

Ось кілька порад на випадок, коли дітям потрібне розуміння складних тем:

1.   Обмежте вплив неприємних і непотрібних деталей на дітей. Наприклад, уважно стежте за новинами, які діти отримують із засобів масової інформації, та обмежуйте їх, тому що ЗМІ часто передають занадто вражаючі та лякаючі повідомлення та зображення, які діти можуть не розуміти або які можуть їх налякати.

2.   Не втішайте дітей неправдою і не вдавайте, ніби нічого не сталося. Коли до дітей доходить тривожна або жахлива інформація, визнайте їх усвідомлення та емоційну реакцію, щоб створити спільне розуміння. Дорослі ніколи не повинні надавати дітям неправдиву інформацію про те, що сталося, навіть якщо вони мають намір «захистити» їх. Навіть за дуже скрутних обставин (наприклад, самогубство) дітям слід надавати основні факти про те, що сталося. Приховування важливої інформації або введення дітей в оману може призвести до того, що вони відчуватимуть себе менш захищеними, і це може викликати у них страх, що все гірше, ніж є насправді. Дайте дітям знати, чи вплине ця подія на їхнє повсякденне життя та як.

3.   Ретельно вибирайте, чим поділитися з ними щодо того, що вони бачили або чули, і надавайте таку інформацію, щоб вона відповідала на конкретні запитання, які у них виникають. Не робіть припущень про те, що власне діти вже знають. Дорослі можуть почати розмову з коментаря на кшталт «Я помітив, що ти слухав новини про Україну. Там показували фотографії танків, які рухаються вулицями. Мені цікаво, що ти про це думаєш, чи є у тебе якісь запитання». Може статися, що дитина попросить більше інформації, а може – ні. Якщо ні, батьки та опікуни можуть сказати: «Навіть якщо зараз у тебе немає запитань, я хочу, щоб ти знав: завжди звертайся до мене із запитаннями. Навіть для дорослих такі новини можуть бути заплутаними та лякаючими».   

4.   Висловлюйтесь так, щоб чітко передавати зміст відповідно до віку дитини. Вирішуючи, якими мають бути обсяг, тип і складність інформації, яку ви надаєте, враховуйте вік дитини та її стадію розвитку. Наприклад, повідомлення дитині дошкільного віку про те, що її дідусь «пішов від нас» або «помер», може її збентежити; краще просто ствердити: «Дідусь помер. Тобі відомо, що означає “померти”?»

5.   Врахуйте, що може знадобитися кілька розмов. Не потрібно ділитися всією інформацією в одній розмові, особливо з дітьми молодшого віку. Повторення фактів допоможе їм визнати та зрозуміти інформацію, якою ви з ними ділитесь.

6.   Зобразіть, як керувати сильними емоціями дітей (наприклад, страхом, сумом, гнівом, горем). Допоможіть їм побачити, що дорослі можуть відчувати подібні почуття, але нам вдається подолати страх, коли це доречно, розмовляючи та ділячись своїми почуттями з іншими. Сильними емоціями також можна поділитися за допомогою фізичної гри, розповіді, музики та художньої діяльності.

7.   Заспокоюйте дітей фізичним комфортом. Під час стресу діти, особливо маленькі, можуть отримати більше від заспокійливих обіймів і фізичного контакту, ніж від заспокійливих слів.

8.   Орієнтуйте дітей старшого віку на надійні ЗМІ та джерела новин, щоб вони отримували точну інформацію, а потім спілкуйтеся з ними, щоб обговорити те, що вони прочитали або побачили, або щоб відповісти на запитання, які у них можуть виникнути. Діти різного віку, ймовірно, отримують інформацію з різних джерел, які можуть бути цілеспрямовано надмірно драматизованими або неточними (наприклад, соціальні мережі).

Попри нелюдські умови, в яких перебувають діти під час війни, вони все ж мають величезний потенціал життєстійкості, і саме це дозволяє їм вирости та стати повноцінними членами суспільства всупереч отриманим ними психологічним травмам. Однак для цього дорослим потрібно прикласти максимум зусиль для їх реабілітації та використати ефективні стратегій подолання впливу пережитих подій війни.

Насамперед важливо, щоби батьки вміли турбуватися про себе та свою внутрішню рівновагу. Це не означає, що вони мусять постійно бути в стані рівноваги, – а що вони вміють її відновлювати. Тому це працює так: турбота про себе, взаємопідтримка, а потім – допомога дітям.

Війна позначається на дітях інакше, як на дорослих. Перебування в укриттях, вимушений переїзд, втрата звичного середовища, друзів, іграшок – ці та інші фактори можуть викликати тривогу та стрес у дітей.

Можна допомогти дитині зняти напругу за допомогою простих вправ:

Вправа 1. Квітка та свічка
Це проста вправа на розслаблення, що сприяє глибокому диханню.

-     Уявіть, що у вас в одній руці приємно пахне квітка, а в іншій – запалена свічка.
Повільно зробіть вдих через ніс, й уявіть, що відчуваєте запах квітки.
Повільно видихніть через рот, наче задуваєте свічку.

-     Повторіть кілька разів.

 Вправа 2. Пір’їнка і статуя

Ця вправа допоможе зняти м’язову напругу.

Уявіть, що ви пір’їнка, що літає в повітрі приблизно десять секунд.

-     Раптом ви завмираєте й перетворюєтеся на статую. Не рухайтеся!

-     Потім повільно розслабтеся, знову перетворюючись на пір’їнку, що літає в повітрі.

-     Повторіть декілька разів. Переконайтеся, що закінчите пір’їнкою в розслабленому стані.

Вправа 3. Черепаха

Ця вправа знімає м’язову напругу.

Уявіть, що ви черепаха, яка йде на повільну, розслаблену прогулянку.

-     Уявіть, ніби раптово почався дощ.

-     Щільно згорніться калачиком під панциром десь на десять секунд.

-     Уявіть, що знову вийшло сонце, тому можна вилазити з панцира та продовжити розслаблену прогулянку.

-     Повторіть кілька разів. Переконайтеся, що завершуєте вправу прогулянкою, щоби ваше тіло розслабилося.

Гра – релаксація: «Морозиво»

Зниження психоемоційного та м'язового напруження.

Діти стоять на килимі. Їм пропонується пограти в «морозиво». «Ви – морозиво, вас тільки що дістали з холодильника. Морозиво тверде як камінь. Ваші руки напружені, ваше тіло крижане. Але ось пригріло сонечко, морозиво почало танути. Ваше тіло, руки, ніжки стали м'якими і розслабленими. Ви танете, танете і перетворюєтеся в молоко».

 Підготувала доцент кафедри психології та філософії БДМУ Марина Тимофієва

Вітаємо колег Буковинського державного медичного університету з медаллю «За сприяння Збройним Силам України» Міністерства оборони України

опубліковано 14 груд. 2022 р., 01:48 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 14 груд. 2022 р., 01:56 ]

13 грудня 2022 року згідно з наказом Міністерства оборони України за значний особистий внесок в організацію та надання всебічної допомоги особовому складу військових частин і підрозділів Збройних Сил України було відзначено медаллю «За сприяння Збройним Силам України» доцента кафедри внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини, керівника медико-психологічного центру БДМУ Олександра ПОЛІЩУКА, викладача кафедри психології та філософії Микиту ГЛУЩЕНКА та професора кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології БДМУ, кафедри психіатрії, наркології, медичної психології та соціальної роботи Харківського національного медичного університету Володимира КОРОСТІЯ.

Якісна підготовка військових залежить не лише від бойової, фізичної готовності, а і психологічної також. Фахівці нашого університету, від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, долучились до активної роботи у підрозділах ЗСУ, де проводили тренінги з особовим складом за методиками військового лідерства, управління бойовим стресом, визначення бойової та психологічної готовності підрозділів.

Адміністрація закладу вищої освіти та увесь професорсько-викладацький склад щиро вітає колег з отриманням відзнаки. Бажаємо зберігати наснагу і сили допомагати, підтримувати наших захисників та захисниць. Разом до перемоги. Пишаємось вам, колеги! 

Підготував Глущенко М.О.

  
  

Скакун Ігор Опанасович приймає челлендж "Сковороді 300"

опубліковано 7 груд. 2022 р., 00:50 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

Приймаючи челендж "Скоровороді 300" доцент кафедри психології та філософії Ігор Скакун
 обрав та продекламував цитату Г. Сковороди "Світ ловив мене та не спіймав". Челендж був переданий викладачам БДМУ та студентам.

Борисюк Алла Степанівна розпочинає челендж "Сковороді 300"

опубліковано 7 груд. 2022 р., 00:27 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 7 груд. 2022 р., 00:41 ]

Розпочинаючи челендж "Скоровороді 300" завідувач кафедри психології та філософії, професор 
Алла Борисюк обрала та продекламувала цитату
Г. Сковороди "Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?". Студенти та викладачі БДМУ були запрошені до участі. 


Надання первинної кризової психологічної допомоги / Introduction to Emergency Psychologу

опубліковано 25 жовт. 2022 р., 23:24 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

Завершився тиждень навчання по наданню первинної кризової психологічної допомоги / Introduction to Emergency Psychologу // під керівництвом Melinda Endrefy, психологині Асоціації екстреної допомоги AMURTEL (Румунія) та університету Ла-Лагуна (Іспанія), яке відбувалось на базі нашого університету.

Протягом 17-21 жовтня 2022 рокустуденти спеціальності «Медична психологія» і «Медицина», випускники БДМУ, практичні психологи міста та викладачі кафедри практичної психології ЧНУ, методом активного навчання, оволодівали  навичками кризової психологічної допомоги. Навчання включало в себе шість великих блоків: General introduction: past projects and personal experiences: definition of the emergency psychology profession; Self-awareness and normalizing normal reactions in abnormal situations; Resignify reactions(emergency psychology exercises); Communicating during difficult moments: gentle gestures and softwords; Communication techniques with special and vulnerable groups; Self-care. Загалом навчання об’єднало понад 90 учасників.

Цей захід проводився в рамках співпраці БДМУ та Асоціації екстреної допомоги AMURTEL (Румунія), з ініціативи Медико-психологічного центру БДМУ, за підтримки в.о ректора закладу вищої освіти Оксани АНДРІЄЦЬ, яка особисто привітала учасників з завершенням навчання та сертифікацією. «Підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі ментального здоров’я, з метою підтримки психічного здоров’я, психологічного супроводу та допомоги як цивільного населення, так і війкових, в сучасних реаліях,є одним з першочергових суспільних завдань. Підготовка кризових психологів – це необхідний, значимий та новий досвід, який здобуває наш університет з
78-річною історією» 
 зазначила Оксана АНДРІЄЦЬ.

«Цей захід є однією з важливих сходинок розвитку спеціальності «Медична психологія»і вдосконалення надання якісної медико-психологічної допомоги в Україні» - зазначили організатори заходу – Керівник медико-психологічного центру, доцент Олександр Поліщук та Вікторія Осипенко (психолог медико-психологічного центру БДМУ, викладач кафедри психології та філософії БДМУ). Активними учасниками заходу були Микита Глущенко (викладач кафедри психології та філософії), доцент Марина Тимофієва, Анна Слубська (викладач кафедри психології та філософії).

Це був унікальний досвід взаємодії, навчання та підготовки фахівців, які матимуть змогу надавати кризову психологічну допомогу.  По завершенню тренінгу Melinda Endrefy написала в соціальних мережах:«My trained 90 future Emergency Psychology angels for Ukraine».

Щира вдячність перекладачам-волонтерам: Владиславі Драль (студентці 6 курсу БДМУ, спеціальності «Медицина») та Матвію Дарійчуку (студенту 6 курсу спеціальності «Практична психологія» Волинського національного університету імені Лесі Українки).

Разом до МИРУ ТА ПЕРЕМОГИ!

 


 
 
 
 

Зустріч з випускницею БДМУ за спеціальністю 225 «Медична психологія» – Офіцера відділення морально психологічного забезпечення управління бригади ЗСУ

опубліковано 25 жовт. 2022 р., 02:55 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

18.10. 2022 року на кафедрі психології та філософії БДМУ було проведено зустріч з випускницею БДМУ за спеціальністю 225 «Медична психологія» – Офіцера відділення морально психологічного забезпечення управління бригади ЗСУ – Мар’яною Павленко та студентами 1-4 курсів спеціальності «Медична психологія».

Мар’яна  вчорашня активна студентка, молода науковиця, учасниця багатьох міжнародних конференцій, волонтер-психолог Медико-психологічного центруБДМУ (2020-2021р.), ведуча підліткової групи в психологічному інтенсиві «Репужинці», людина з чіткою громадянською позицією. Гостя  обговорювала особливості особистісного та професійного розвитку майбутніх лікарів-психологів, особливу увагу приділивши темі «Діяльність лікаря-психолога у ЗСУ». Тематикою сьогоднішньої діяльності випускниці є морально-психологічне забезпечення військових в умовах війни, яке включає психодіагностику, роботу зі стресом та військовою травмою.

Організаторами та активними учасниками зустрічі були завідувачка кафедри психології т а філософії,проф. Алла Борисюк та  Вікторія Осипенко (психолог медико-психологічного центру БДМУ, викладач кафедри психології та філософії).

Захід відбувався у формі жвавої дискусії,студенти першого року навчання задавали багато запитань про досвід навчання в університеті та про особливості діяльності в ЗСУ.

Наприкінці зустрічі, учасники подякували нашій випускниці та воїнам ЗСУ і побажали повертатися додому живими і здоровими.

Перемоги нам!

Слава Україні! 

 

МОТИВАЦІЯ ДО НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ ТА СТУДЕНТІВ

опубліковано 14 жовт. 2022 р., 01:43 Кафедра психології та філософії ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 14 жовт. 2022 р., 01:47 ]

Ваша освіта сьогодні – це запорука успішного завтра для України

Ставлення студента до свого навчання у виші найбільше залежить від чинників вибору професії (спеціальності) і ставлення до самого процесу навчання.

При наявності професійної мотивації пізнавальна діяльність студента має включений і наполегливий характер. Студенту цікаво навчатись, це викликає в нього позитивні емоції, бажання працювати. Мотивація досягнення успіху визначає любов і захоплення своєю роботою, процесом навчання. Студенти виявляють ініціативу, створюють навколо себе творчу пізнавальну атмосферу. Вони демонструють готовність до успішної, результативної навчально-професійної діяльності. Допомагає успішному навчанню студентів мотивація самоствердження, бажання продемонструвати свої реальні й можливі досягнення.

Довгоочікуваний вступ на навчання улюбленої професії, новий «дорослий» статус студента та студентське життя – надихають до навчання. Але, не так все райдужно, враховуючи теперішню ситуацію повномасштабної війни  в Україні. Насправді, мотивація до навчання кульгала і в мирні часи, а зараз ситуація лише ускладнилася. Частина студентів взагалі не розуміє, як вчитися офлайн і навіщо вчитися та виконувати завдання, коли тривають обстріли міст, скрізь руйнування, смерть, страх, а майбутнє ще більш невизначене. бездіяльність і низька включеність виправдовується високим психологічним напруженням та нездатністю працювати через переживання.

 Дистанційна форма навчання, це тимчасовий захід, як форма здобуття знань, це нові можливості самонавчання та відповідальності, це робота в різних програмах і платформах.

Апатичність студентів цілком може бути пов’язана з тим, що всі ми замкнені у кордонах подій, що відбуваються просто зараз. Але варто пам’ятати, що всі війни рано чи пізно завершуються, тож ми маємо намагатися заглядати в майбутнє, за межі темного місця, в якому Україна тимчасово опинилася. Тому варто спрямовувати погляд студентів у майбутнє. Вчити їх прогнозувати, передбачати, будувати плани. Не варто сприймати воєнний стан як довгі канікули або час, коли певні справи (наприклад, домашні завдання) можна закинути.

В умовах стресу через війну організм кожного з нас мобілізується, часом з’являється втрата сил, бажання, апатія. Щоб пережити стрес, нам потрібно багато ресурсів – їх наше тіло бере з резервів, які треба регулярно відновлювати. Якщо ви відпочиваєте та не можете себе змусити чимось зайнятися – дайте собі час накопичити сили. За день чи кілька спробуйте повернутися до справ у тих обсягах, які вам до снаги. Стежте, скільки часу ви приділяєте, щоб якісно підготувати завдання. Розподіляйте його, залежно від ваших спостережень і сил. Потрібно нагадувати собі: якщо я братиму забагато, то стану безсилим і мені буде потрібно більше ресурсів. І навпаки: що краще я триматиму баланс між допомогою собі й іншим, то довше залишатимуся в колії та не вигоратиму.

Найчастішою проблемою студентів є концентрація уваги – часто через сирени та вибухи, але також і в порівняній безпеці. Важливо пам’ятати: речі, на які ми не здатні вплинути, не мають забирати всі наші ресурси. Зараз зосереджуємось на тому, що щоденно допомагає наблизитися до перемоги: домашні побутові справи, спілкування з близькими, отримання корисних навичок.

Одне з найпоширеніших відчуттів, які переживають українці в безпеці, так званий «синдром провини вцілілого». Він впливає й на нашу мотивацію навчатися. Як покроково з ним впоратися:

-       усвідомте, що страх за власне життя та життя найближчих, паніка, втеча з епіцентру небезпеки – перші природні реакції. Вони автоматичні та забезпечують біологічне виживання на інстинктивному рівні;

-       сумнів у собі та своїх можливостях – поширена причина втрати сил і небажання щось робити. Нагадуйте собі про свої досягнення та переваги. Похваліть себе за навички, які у вас добре розвинені, та почніть діяти;

-       принесіть користь тим, хто від вас залежить: близькі, люди похилого віку, домашні улюбленці;

-       ви здатні поступово розширити свій вплив, допомагати фізично та надавати психологічну підтримку тим, хто поруч;

-       об’єднайтеся з однодумцями, долучіться до волонтерства (без шкоди собі), інформаційної, фізичної чи гуманітарної допомоги;

-       якщо маєте можливість готувати домашні завдання з кимось у парі чи групі обов’язково скористайтеся цим;

-       займіться тим, що вам подобається. Коли мотивація на нулі, складно просто встати і приступити до виконання трудомісткої роботи, тому, щоб запустити когнітивні процеси, почніть з розминки. Саме такими розминками можуть стати справи, які приносять вам задоволення. Ці дії покращать настрій і допоможуть повернути натхнення, в результаті у вас з’явиться більше сил на реалізацію робочих завдань;

-       можливо саме зараз варто почати вивчати свій емоційний інтелект і приділити увагу його розвитку;

-       святкуйте навіть маленькі перемоги. Це допоможе створити позитивні навички. Не обов’язково щоразу купувати торт. Достатньо просто відзначити, що трапилося щось хороше;

-       якщо виникають проблеми, зосередьтеся на вирішенні проблеми. Важлива концентрація не на самій проблемі, а саме на її вирішенні. Продумайте всі можливі варіанти;

-       слідкуйте за своїм здоров’ям. Погане самопочуття сильно відволікає від роботи та знижує рівень продуктивності. Займайтеся танцями, спортом, бувайте на свіжому повітрі;

-       працюйте над згуртованістю студентської групи.

 

Мотивація до навчання у великій мірі залежить від викладачів. Саме зараз завдання викладачів – допомогти студентам створити простір безпеки.

 

Одним із найбільших викликів для викладачів, стало те, що з початком війни активність студентів у навчальному процесі помітно знизилась. Таким чином, доводиться посилювати мотивацію студентів до навчання, оскільки психологічний стан учасників процесу, а також фізична можливість продовжувати навчання не завжди є позитивною.

  Наразі багато учасників освітнього процесу є залученими до волонтерства, працюють або перебувають у лавах Територіальної оборони чи Збройних Сил України. Студенти доєднуються до навчання і, що в деякій мірі захоплює, показують досить непоганий результат. Варто виділяти час викладачам для індивідуальної роботи з такими студентами.

Найцінніше для здобувачів вищої освіти, особливо перших курсів, під час війни –  це розуміюча взаємодія, спілкування. Вони постійно прагнуть, аби їх почули та побачили. Тому для стимулювання розумової діяльності обов‘язково потрібно давати змогу виговоритись. Важливо викладачу пам’ятати, що мотивація в мозку виникає від двох стимулів: нагороди та небезпеки. Нагорода – це те, що викликає в нас позитивні емоції. А небезпека – те, що викликає страх. Під впливом страху можливо запам’ятати, що треба дивитися в обидва боки перед пішохідним переходом, але неможливо вивчити англійську мову. Натомість нагорода мотивує людину до вивчення складних речей та навичок. Тому варто придумати систему нагород за активність.

Наш фронт – це навчання, бо ми маємо ставати кращими, розумнішими і згодом відбудовувати нашу країну, застосовуючи свої знання. 

 

Важливо пам’ятати про  необхідність  і важливість формування   професійної , кваліфікованої  та  свідомої спільноти.

 Ваша освіта сьогодні – це запорука успішного завтра для України.

 

Інформацію підготували доцент закладу вищої освіти кафедри психології та філософії Марина Тимофієва та старший викладач Вікторія Осипенко 


1-10 of 257